Роумен потер обличчя п'ятірнею, спробував зламатися, але сміху не вийшло; глянув на Штірліца своїм оком-маслиною і спитав:

— Отже, ви в комбінації проти мене?

— Тоді я не відкрився б вам… Вам продали товар застарілий, який був в ужитку, Пол… У сорок третьому році палата депутатів Аргентіни почала слідство з приводу «Бюро інформації» ФА — «Феррокарілес алеманес»… Під час розслідування всі ті імена, про які ви мені говорили, було так чи інакше згадано… Явки, які ви назвали, були викриті. Навіть шифр нацистів аргентінці змогли прочитати… Але найцікавіше те, що, коли було призначено заключне слухання справи і розкрилося б усе, президента скинули військові і до влади прийшли люди колишнього військового аташе Аргентіни в рейху — полковника Перона… Таку інформацію вам міг продати розумний спекулянт, який знає, що ці матеріали було опубліковано крихітним тиражем, а потім зовсім вилучено з поширення Пероном, або ж явний дезинформатор, котрий хоче спрямувати ваш пошук по відпрацьованих каналах, де будь-кого, посланого вами, чекатимуть люди з військової розвідки. А вони кинуть вашу людину в тюрму. Або почнуть з нею гру. А коли з людиною, що виконує доручення розвідки, грають, вважайте справу закінченою, а ви опинитеся в дурнях. Роумен хрустко потягся.

— Я не хотів би мати вас своїм ворогом, докторе.

— А я з радістю записав би вас у свої друзі, Пол.

— Але друзі не брешуть. А ви мені брехали, коли говорили, що були непричетні до Латинської Америки…

Всієї правди Штірліц відкрити не міг, він не мав права говорити про те, як йому допоміг генерал Альфредо Гонсалес, але він повинен був відповісти Полу так, щоб той не відчув цього.

Тому він сказав:

— Я справді до неї не був причетний. Я працював у архіві ІТТ, а немає нічого страшнішого за нерозібрані архіви, Пол. Можу показати вам стенографічний звіт палати депутатів у справі ФА.

— Як ви думаєте, Кемп знав, що там зберігається цей документ?

Штірліц посміхнувся:

— Зберігається… Він не зберігався, він валявся в ящику, вкритий патьоками, з'їдений мишами… А втім, я не виключаю, що він знав про цей документ, але тоді він мав бути певний, що ви почнете розмову про цей предмет саме зі мною. Тому я вас і питаю: хто дав вам цю інформацію?

Роумен не міг відповісти Штірліцу; в нього просто язик не повертався сказати правду, бо ця «цілком секретна інформація» надійшла йому від Роберта Макайра з Відділу розвідки державного департаменту, коли він повідомив туди про свій намір використати «доктора Брунна» для роботи по виявленню нацистського підпілля на півдні Латиноамериканського континенту.