Светлый фон

Кюїк-Кюїк придбав столи, стільці й постіль, Індара — склянки й усе необхідне для кабаре, я — напої, крім того, я зайнявся «артистками». Щоб з усім цим упоратися за тиждень, треба було добре побігати. Зрештою, і майно, і люди вже на катері.

За два дні ми припливаємо до копальні. Поява у цьому загубленому в джунглях кутку десяти дівчат зчиняє справжню веремію. Кожен з нас іде із своїм клунком до «Бамбукової хижини»— так ми назвали наше кабаре.

Починаються репетиції. Навчити своїх «артисток» роздягатися — справа— не така легка. Передусім тому, що я дуже погано розмовляю по-англійському, по-друге, все своє життя вони роздягалися вельми швидко, бажаючи якнайхутчіше спекатися клієнта. А тепер їм треба все робити навпаки: що повільніше вони роздягатимуться, то дужче вабитимуть до себе чоловіків. Кожна дівчина повинна мати свою тактику. Спосіб роздягатися мусить цілком гармоніювати з одягом дівчат.

Маркіза в рожевому корсеті, в криноліновій сукні та довгих панталонах з білим мереживом роздягається повільно за ширмою перед великим дзеркалом, в якому публіка може милуватися кожною частиною її тіла, яке вона поступово оголює.

Є у нас одна дівчина, яку ми прозвали Прудкою. В неї гладенький живіт, дуже світлого відтінку кави з молоком шкіра — це чудовий екземпляр змішаної крові, звісно, білого чоловіка з уже світлого кольору негритянкою. Довге чорне хвилясте волосся м’яко спадає їй на божественно круглі плечі. На її повних, високих і, незважаючи на свою важкість, викличних персах зухвало випнулися вперед дещо темніші за їх шкіру соски. Ось така вона, наша Прудка. Все її вбрання закривається застібкою «блискавка». Вона виходить на кін у ковбойських штанях, капелюсі з широкими крисами й білій блузці, рукави якої закінчуються шкіряними торочками. Виходить вона під звуки військового маршу й роззувається, змахуючи ногами, з яких злітають її черевики. «Блискавки» на обох штанинах розкриваються, й штани враз падають на її ступні. Розстібається застібка «блискавка» на її обох рукавах, і блузка розпадається на дві частини.

Ця сцена викликає в публіки шаленство, бо перса Прудкої оголюються миттєво, що нагадує вибух гніву, який довго стримували. З голими стегнами й грудьми вона розкидає ноги, береться руками в боки й дивиться на публіку, потім скидає капелюха й жбурляє його на найближчий до сцени стіл.

Прудка водночас розстібає з обох боків плавки и ураз зриває їх з себе. Коли вона постає перед публікою у вбранні Єви, інша дівчина передає їй величезне віяло з білого пір’я, яким вона, розгорнувши його, прикриває себе.