Один Фатухелу мовчав, бухикав довго і надривно. Скарб тоба-батаків його не приваблював, хоча шанобливо схилявся перед волевиявом Марти і Майкла. Він знав життя і його бентежило інше — за багатство і красунь билися на смерть. Впродовж тисячоліть так було, так є і так буде. Тому його філософія не дозволяла захоплено реагувати на почуте. Навпаки, потягло холодком, бо попереду — боротьба на смерть. І якщо так було завжди, то й цього разу так буде… НА СМЕРТЬ? Хто ж мусить загинути? ХТО?..

14

14

Камінскі натиснув клавішу комп’ютера і на моніторі замиготіли тексти кримінальної хроніки з англомовної індонезійської преси південної Суматри. Переглядав публікації за останні півроку. Вперто чекав, блукаючи поглядом по друкованому тексту. Іноді робив паузу і запалював цигарку, бо мигтіння перед очима доволі втомлювало. Пускав кільця диму під стелю і думками весь час поверався до Даві.

Камінскі нервував, чуття підказувало, — Ель Даві щось не договорює. А що, — міг знайти тільки у такий спосіб. Поки жодної відомості про вирок суду над Харрісом не знайшов, хоча проглянув половину газет. Це означало одне: слідство тягнеться занадто довго. А якщо довго, то, очевидно, знайдено якісь докази. На користь Харріса, звичайно. Іще — Камінскі хоче саме цього. І не може позбутися свого бажання. Та й не збирається.

Цікаво, цікаво…

Лишив недопалок у попільничці і знову взявся за перегляд. У хроніці за жовтень нічого не друкувалося. І ось, нарешті, у газеті від 6 листопада надибав те, що шукав. Пошукова команда комп’ютера, в яку заклав прізвище юриста, нарешті висвітлила потрібне ім’я. Збільшив текст і занурився у коротке повідомлення.

Вчора знято обвинувачення і звільнено Майкла Харріса, підозрюваного у зловмисному вбивстві громадянина королівства…

Вчора знято обвинувачення і звільнено Майкла Харріса, підозрюваного у зловмисному вбивстві громадянина королівства…

З яким задоволенням Камінскі зітхнув, як довго випускав із змучених грудей сперте лайном повітря: у-у-ух…

Замітка кримінальної хроніки була двомісячної давності. Даві, очевидно, давно про це довідався і тільки тому звернувся за допомогою.

Боїться, могутній туз, боїться…

Але ж, стривайте, за цей час Харріс міг давно з’явитися тут. А, може, вже з’явився у місті і шукає, як підступитися до будинку Даві?

Ель Даві був у від’їзді, та Камінскі через секретаря довідався, що пропозиція по охороні українки все ще в силі. Тільки тоді полегшено зітхнув. Значить, він не запізнився і ПОВИНЕН зустріти у місті Харріса. А в тому, що хлопець з’явиться тут, навіть не сумнівався.