Переконавшись, у невірності свого коханого, продовжував маркіз, донна Маргарет врешті-решт погодилася стати його дружиною за умови, що її батькові, сеньйору Бруму та її служниці Бетті Дін буде дозволено виїхати з Гранади…

— …де, — зауважила королева, — ви не мали ніякого права тримати їх, маркізе. За винятком, може, батька — Джона Кастелла, — багатозначно додала вона.

— Так, на жаль, мушу визнати, я справді не мав права затримувати їх.

— Отже, — різко продовжувала королева, — не було ні законних, ні моральних підстав для цього шлюбу.

При цих словах адвокати схвально закивали головами.

Маркіз насмілився стверджувати, що підстава була, оскільки донна Маргарет, у всякому разі, сама захотіла цього. В день, призначений для весілля, полонених відпустили, але тепер він зрозумів, що завдяки хитрощам Інеси, підкупленої Кастеллом та його друзями-євреями, донна Маргарет втекла замість своєї служниці Бетті, з якою він після цього пройшов через процедуру одруження і був упевнений, що це Маргарет.

Щодо поцілунку перед церемонією, то це сталося в темній кімнаті, крім того, він гадає, що обличчя Бетті та її волосся були підфарбовані, більшої схожості на Маргарет. Щодо всього іншого, то він упевнений, що келих вина, який він випив перед тим, як вести наречену до вівтаря, був отруєний — він тільки непевно пам’ятає церемонію, а після неї не пам’ятає вже нічого доти, поки не прокинувся наступного ранку з головним болем і не побачив Бетті, яка сиділа поруч.

Щодо доручення, яке вона показувала, то в той момент сам не свій од гніву та розчарування, відчуваючи, що коли він залишиться там, то вчинить злочин, уб’є цю жінку, яка так жорстоко обманула його, він дав їй це доручення, тільки щоб утекти від неї. їх величності звернуть увагу на те, що це доручення видане маркізі Морелла. Оскільки цей шлюб недійсний, маркізи Морелла не існує. Отже, й документ цей недійсний. Така правда, до неї нічого додати.

Розділ XXII ЗАСУДЖЕННЯ ДЖОНА КАСТЕЛЛА

Розділ XXII

ЗАСУДЖЕННЯ ДЖОНА КАСТЕЛЛА

Закінчивши свої свідчення, маркіз Морелла сів, а король і королева стали між собою перешіптуватись. У цей час головний алькальд запитав Бетті, чи є в неї запитання до маркіза Морелла. Бетті з великою гідністю підвелася й через перекладача спокійно заявила, що є, й дуже багато. Проте вона не має наміру принижуватись бодай одним запитанням, поки бруд, який він вилив на неї, не буде змитий, а змитий він може бути лише кров’ю. Маркіз заявив, що вона жінка без роду без племені, й сказав, що їхній шлюб недійсний. Оскільки вона жінка й не може вимагати від нього, щоб він підтвердив свої звинувачення за допомогою меча, то гадає, що має право повестися згідно з законами честі, тому просить дозволу шукати собі захисника — якщо одинока жінка може знайти такого в чужій країні, аби захистити її добре ім’я та покарати цього ницого й підлого наклепника.