З шафи нам дістали і подали вина та холодного м’яса. Ми з Умслопогасом поїли і випили вина, відчуваючи, що життя повертається до нас, і кров швидше потекла в жилах.

— Слухай, Нілепто! — сказав я. — Чи можеш ти довіритися цілком хоча б двом своїм служницям?

— Звичайно! — відповіла вона.

— Тоді накажи їм пройти бічним входом до міста і покликати городян, які віддані тобі. Хай вони прийдуть сюди озброєні і приведуть із собою всіх хоробрих людей, щоб захищати тебе і врятувати від смерті. Не питай, роби, що я кажу тобі, і не зволікай! Кара випустить жінок із палацу!

Нілепта вибрала двох жінок із натовпу служниць і. повторила їм мої слова, давши перелік тих людей, до яких вони мали йти.

— Ходіть швидше і потай! Заради порятунку вашого власного життя! — додав я.

Вони поспішили разом із Кара, якому я звелів повернутися до нас, коли він випустить жінок. Потім ми з Умслопогасом пішли далі, супроводжувані королевою і її свитою. На ходу ми доїдали свою закуску, і я розповів Нілепті все, що знав про небезпеку, яка їй загрожує, як ми знайшли Кара, як уся варта і слуги розбіглися, і вона була одна в палаці зі своїми жінками. Вона сказала мені, що в місті рознесли чутки, що наше військо знищене, і Зорайя з тріумфом йде на Мілозис. Тому всі її слуги і воїни розбіглися.

Ми провели в палаці не більше шести-семи хвилин. Незважаючи на те, що купол храму був осяяний промінням уранішнього сонця, оскільки знаходився на величезній висоті, світанок ледве починався. Ми вийшли у двір, і тут рана моя так розболілася, що я зіперся на руку Нілепти. Умслопогас чимчикував за нами, весь час жуючи.

Проминувши двір, ми досягли вузьких дверей у палацовій стіні, яка вела на прекрасні палацові сходи.

Я огледівся й остовпів. Дверей не було, так само, як і бронзових воріт, їх було знято з петель, як ми дізналися потім, і скинуто зі сходів.

Перед нами був напівкруглий простір і десять чорних мармурових східець, що вели до сходів.

Розділ XXII УМСЛОПОГАС ЗАХИЩАЄ СХОДИ

Розділ XXII

УМСЛОПОГАС ЗАХИЩАЄ СХОДИ

Ми перезирнулися.

— Ти бачиш, — сказав я, — вони зняли ворота і двері. Чим нам закласти двері? Кажи швидше, бо вони скоро будуть тут!

Я сказав це, знаючи, що ми маємо захищати площадку, інших дверей у палаці не було, оскільки кімнати відділялися завісами. Я знав також, що, коли ми зуміємо захистити двір, то вбивці не потраплять у палац, який абсолютно неприступний відтоді, як потайні двері, до яких увійшла Зорайя тієї пам’ятної ночі, коли хотіла вбити сестру, були закладені за наказом Нілепти.