— У мене були для цього підстави… — пробубнів капітан, не розкриваючи подробиць. — Коли впораєтеся з дикунами, запаліть два вогнища з сирих гілок. Це буде сигнал, що нам можна висаджуватися.

— Гаразд. Але врахуйте, що можуть бути заковики. Раптом негри переселилися в глиб острова? Доведеться їх розшукувати. Це може забрати день або два.

— Я стоятиму на якорі доти, доки приплив не дозволить увійти в бухту. Ви казали, що це можливо один раз на місяць, у ніч, коли місяць у повні. Чекати всього дві доби. Якщо до того часу ви нас не покличете, значить… — Капітан сумно зітхнув. — Та пусте. Наші гармати й мушкети помстяться за вас.

— Дякую.

Увійшов розпатланий Проноза. Він спросоння погано міркував і довго не міг зрозуміти, навіщо йому треба перевдягатися, але врешті-решт скинув із себе все і приміряв спочатку одну сукню, потім іншу. На жаль, обидві виявилися безнадійно малими. Маслакуватий і кремезний хлопчина з величезними ступнями і волохатими руками, які стирчали з рукавів, аж ніяк не був схожий на дівицю.

— Боюся, Гаррі, зображати бабу доведеться вам, — сказав капітан. — У вас комплекція саме та, що потрібно. А Проноза з Кліщем будуть супроводжувати вас.

Штурман з відразою глянув на пістряве лахміття і нічого не відповів. Він бачив, що Дезессар має рацію.

Розділ дев'ятнадцятий Чорна Королева

Розділ дев'ятнадцятий

Чорна Королева

Наступного ранку ми пливли на ялику до острова.

Він вигулькнув з-за горизонту на світанку маленьким прищиком, швидко розрісся до розмірів бородавки, а потім добрячої ґулі, яка увінчувала сизу проплішину океану. Попутний вітер на полишав нас протягом ночі, стаючи дедалі сильнішим. Здавалося, Сент-Моріц сам поспішає назустріч нашій «Ластівці». Дезессар зібрав на палубі команду і розповів про скарб, який зробить усіх багатіями. Промова капітана багато разів переривалася захопленими вигуками. Святковий, хмільний настрій охопив усіх. Збуджені голоси і регіт не замовкали ні на хвилину. Коли фрегат став у дрейф на безпечній відстані від урвистого берега й учасники експедиції сіли в човен, їх (тобто нас) проводжали трикратним «ура» і знову-таки галасливим реготом. Вигляд штурмана і лікаря, перебраних у жіночий одяг, викликав у матросів вибух веселощів і тисячу жартів, в основному непристойного характеру.

І ось ми прямували до вузького горла бухти, що причаїлася поміж бескидів. Користуючись перевагами пернатості, я піднявся у повітря, щоб краще роздивитися острів.