Читання газет, приміром, кельнських, тепер сприймається дуже дивно — як новини з якогось іншого світу. Крім того, я читав зараз дуже гарний роман Альфреда Кубіна «Потойбіччя».
Твій Ернст
Любий Фріце!
Тут все як зазвичай, тільки сильно дошкуляє солдатчина. Коли я вже не можу терпіти, то хочеться забути про службу в піхоті та хоч раз поглянути на це зверху. Авіація, я маю на увазі винищувачі, має свої чесноти, особливо якщо комусь так бракує свободи та подвигів, як бракує мені. До речі, це одна з моїх максим: те, що ми завжди наділені свободою, поки смерть скріплює цю угоду як третя сторона. Тому я почуваюся добре між цими межами.
Твій Ернст
Любий Фріце!
Дрібні події, про які Ти пишеш, відомі мені з усією їхньою недоречністю. Проте вчиняють несправедливо, коли хочуть комусь дошкулити. Я підтримую погляд Оскара Вайлда про те, що самогубство — це найбільший комплімент, який можна зробити суспільству.
Сьогодні — марудна неділя в полі. Я сиджу тут у своїй квартирі та читаю «Піквікський клуб», аби зігрітися всередині. Мабуть, невдовзі відбудеться великий наступ, який багато чого змінить, про це свідчать всі ознаки. Здається, що цим весняним наступом увінчається четвертий і вирішальний рік війни.
Зараз до мене прийшли з сусідніх позицій зіграти в карти, тож я прощаюся.
Твій Ернст