Твій Ернст
Любий Ернсте!
Я пишу Тобі, щоб повідомити, що ми вже купили млин, але Ти навіть не здогадуєшся, які наслідки були в цієї покупки. В останньому листі я помилився, там не 36 моргенів землі, а десь за 50, частково це поле, частина — ліс, ще частина — болото. Тато хоче вдосконалити та збільшити лісопилку. Якщо все піде добре, ми зможемо розбагатіти. Тато також не проти орендувати мисливські маєтки, які належать громаді Рейбурга. Я вже завзято вмовляю його, що буде просто шикарно, якщо ми зможемо полювати. Через цю купівлю я взяв у майора 3 дні вихідних і з вечора четверга по неділю був удома. Ми були в ландраті у Штольценау, потім вирішили подивитися ще раз на землю. Картаті ряди жита, пшениці, ячменю, вівса, буряка й картоплі. Ну, коли вже Ти отримаєш відпустку, то зможеш і сам оглянути все це. Як не крути — це гарно! Ми з татом придумали вже сотню планів. Головне зараз для нас — якомога раніше залучити потрібну робочу силу. Першого серпня ми отримаємо повне право власності й розпочнемо.
Найкращі вітання!
Твій Фріц!
Любий Фріце!
Як у Тебе справи? Після кількох ризикованих моментів я зараз знову в безпеці та спокої сиджу в гарному лісовому бівуаку. Він розташований біля одного з сіл поблизу Артуа, тут поруч є доволі густі зарослі та вода. Вечорами я купаюся в тіні високих тополь.
Настрій у мене хороший, я заспокоївся, у дечому навіть вгамувався і тепер усім задоволений. Це мій старий біль, те, що мене приваблює кожне місце, де я не залишуся надовго. Можливо, смерть — це те, де зібрані всі ці місця?
Новозеландці, які зараз розташувалися навпроти нас, добряче нас потрусили, так що тут не занудьгуєш. Але, водночас, вони страшенно великодушні, адже іноді дають і нам постріляти. Тому ми не розслабляємося і, загалом, рідко визираємо з-за укриття.
Твій Ернст