Ейч полетів праворуч від Сорренто, Арт3міда звернула вліво, а я злетів над ним. Шото зіткнувся з Сорренто віч-на-віч, і різниця у розмірі їхніх роботів була тривожною. Робот Шото виглядав наче іграшка поруч з металевим драконом Сорренто. Тим не менше, Шото зупинив двигуни і впав на землю прямо перед Мехаґодзіллою.

— Швидше, — почувся крик Ейча. — Двері замку відчинені!

З висоти я міг бачити, що армію «шісток» навколо замку вже прорвав нескінченний натовп ворожих аватарів. Ряди «шісток» були розбиті, і сотні мисливців пробігали повз, до входу замку, тільки щоб виявити, що не можуть перетнути поріг без копії Кришталевого ключа.

Ейч розвернувся прямо переді мною. За сто футів од землі він вискочив з кабіни Гандама і одразу прошепотів командне слово. Коли гігантський робот стиснувся до свого початкового розміру, він схопив його і поклав назад в інвентар. Тепер, літаючи якимось магічним способом, аватар Ейча приземлився, пройшов через групу мисливців на вході до замку і зник за подвійними дверима. Секундою пізніше Арт3міда виконала аналогічний маневр, складаючи робота в повітрі та залітаючи у замок за Ейчем.

Я спрямував Леопардона в різке піке і був готовий йти за ними.

— Шото, — крикнув я по комлінку. — Ми заходимо всередину! Ходімо!

— Ідіть, — відповів Шото. — Я зразу за вами.

Але щось у його голосі схвилювало мене, і я повернув свого робота назад. Шото ширяв над Сорренто, недалеко від його правого флангу. Сорренто повільно розвернув робота і почав відступати до замку. Тепер було видно, що слабкістю його робота була недостатня швидкість. Повільний рух і атаки Мехаґодзілли збалансовували його невразливість.

— Шото! Чого ти чекаєш? Ходімо!

— Ідіть без мене, — відповів Шото. — Цей сучий син повинен мені заплатити.

Перш ніж я встиг щось відповісти, Шото напав на Сорренто, розмахуючи гігантськими мечами в руках робота. Леза врізались у правий бік Сорренто, створюючи вибух іскор, і, на мій подив, завдавали йому шкоди. Коли дим розсіявся, права рука Мехаґодзілли ледь трималась. Вона була майже відірвана біля ліктя.

— Схоже, ти тепер підтиратимешся лівою рукою, Сорренто! — переможно крикнув Шото.

Тоді розвернув Рейдіна в мій бік, у напрямку замку. Але Сорренто вже обернув голову робота і прицілився блакитними очима.

— Шото! — закричав я. — Обережно!

Але мій голос заглушив звук блискавки з пащі дракона. Вона вдарила робота Шото прямо по центру спини і він вибухнув у помаранчевій вогняній кулі.

Я почув короткий тріск статики по комлінку. Гукнув ім’я Шото, але він не відповідав. Тоді на екрані з’явилось повідомлення, що Шото щойно зник з Табло.