– Так.

Хлопець сказав:

– Тридцять дві секунди.

– Для чого?

– Я знайду його у «Глибинній Мережі» в межах тридцяти двох секунд. Я знаю, де шукати.

– Коли ви зможете це зробити?

– Розкажіть мені про його тітку.

– Вона заміжня. За лікарем. У неї прекрасна донька. Проте вона все одно любить і свого племінника. І, здається, розуміє його.

– Мені подобається її ідея зі шкалою вимірювання щастя.

– Ми зійшлися на тому, що позначки на моїй шкалі коливаються від чотирьох до дев’яти.

– Я пішов значно далі. Моя тримається на десятці. Весь час.

– Це моллі[24] за вас говорить.

– Що?

– Я читав про це недавно в газеті.

– Я не вживаю моллі уже два роки.

– Тоді щось інше?

– Усе інше. Зараз часто переживаю стрес.

– Просто пам’ятайте, що поспіх убиває. Так нам колись казали.

– Я не буду нічого розголошувати. Розумієте, що це означає?

Ричер кивнув: