В одному містилося готівкою п'ятсот тисяч єн — точно п'ятдесят новеньких банкнот по десять тисяч, загорнутих кілька разів тонким папером. Був також аркушик паперу з написом: «Готівка на крайній випадок». Безсумнівно, його зробив батько. Невеликими, акуратно, риска за рискою, виписаними ієрогліфами. Мовляв, «використай у разі потреби для сплати непередбачених витрат». Батько не надіявся, що «законний спадкоємець» матиме досить грошей.

Найтовстіший конверт заповнювали вирізки із старих газет і похвальні грамоти. Всі вони стосувалися Тенґо. Похвальна грамота за відмінні успіхи на математичному конкурсі в початковій школі й стаття в місцевій газеті. Фотографія з отриманими нагородами. Атестат про успіхи в навчанні, схожий на мистецький твір, з найвищими оцінками з усіх предметів. Крім того, інші документи, що засвідчували його виняткові здібності як вундеркінда. Фотографія у формі дзюдоїста в середній школі, усміхненого, з прапорцем переможця в півфіналі. Все побачене приголомшило Тенґо. Вийшовши на пенсію, батько залишив житло, яке йому надавала корпорація «NHK», й переселився в орендовану квартиру в Ітікаві, а наостанок опинився в оздоровниці Тікури. Переїжджаючи не один раз з одного місця на інше, майже не зберіг особистих речей. Крім того, їхні, батька й сина, стосунки протягом багатьох років охололи. Та, незважаючи на це, батько не розлучався із блискучою спадщиною того часу, коли Тенґо був вундеркіндом, як з чимось найдорожчим.

Ще в одному конверті містилися різні документи, що стосувалися роботи батька як збирача абонентної плати «NHK». Щорічні відзнаки його успішної, старанної роботи. Кілька простих похвальних грамот. Фотографія, зроблена спільно з колегами під час екскурсії. Старе посвідчення особи. Записи про пенсію і сплачені внески за страхування на випадок захворювання. Багато незрозумілих подробиць про заробітну плату. Документ про виплату при виході на пенсію… Вона була навдивовижу мізерною, якщо зважати на те, що батько гнув спину на «NHK» понад тридцять років. У порівнянні з блискучими досягненнями Тенґо в початковій школі батькова винагорода, здавалось, дорівнювала нулю. Можливо, з погляду суспільства, батькове життя справді «дорівнювало нулю». Але для Тенґо воно зовсім не було таким. Батько кинув на його душу важку й густу тінь. Разом з ощадною книжкою.

У цьому конверті не було нічого, що свідчило б про батькове життя перед тим, як він дістав роботу в «NHK». Здавалось, наче воно почалося тільки тоді, коли він став збирачем абонентної плати цієї корпорації.