Рівно о 5.30 РМ увійшла Ширлі Ван Лі в чорному; непроникне обличчя ховалося за чорною вуаллю. Вона не подала руки Гайдуку, тільки жестом запросила всіх сісти. З нею прийшли Марта Джеферсон і незнайомий чорнявий юнак, мабуть, перекладач.

— Містере Гайдук, чи ви отримали відповідь з Києва на наші пропозиції? — спитала Ширлі.

— Київ вирішив приєднатися до ОГБ, але детальної відповіді ще немає. Завтра відбудеться засідання Ареопагу і РНБ, де буде прийнято остаточне рішення.

— Містере Гайдук, — втомлено мовила Ширлі, — хочу нагадати вам, що це МИ надаємо вам допомогу, а не навпаки. Час спливає, а Україна все ще не визначилася. За даними нашої розвідки, Чорна Орда може почати наступ на Європу у серпні. Якщо ви не виконаєте наших умов, у нас не буде юридичних підстав надати вам військову та фінансову допомогу.

Марта Джеферсон подала Ширлі якусь записочку. Та, відкинувши вуаль, кинула швидкий погляд на записку і опустила вуаль. У чорному жалобному строї, у цій білосніжно мармуровій залі з пурпуровими стінами Ширлі була схожа на героїню давньогрецької трагедії. Було щось театральне, надмірно пафосне в її жалобі. Гайдук навіть крізь сітку вуалі відчував на собі важкий погляд Ширлі.

— До речі, — сказала вона, — в нас є інформація, що хтось з вищого керівництва України підтримує змову Сапатерро проти законного уряду Мексіки і навіть постачає зброю повстанцям. Якщо ці факти підтвердяться, ми будемо діяти без жодних вагань і покараємо винних згідно з американськими законами. Але буде краще, якщо Україна сама викриє і покарає злочинця. І останнє. Я прошу вас якомога скоріше відпустити громадянку Конфедерації Божену О'Коннел. Вона має отримати важливе призначення в Космічному командуванні, — правою рукою вона на мить торкнулася лівого ліктя.

«Ось у чому справа, — подумав Гайдук. — Браво, Ширлі. Класний удар. Нокаут».

Президент Конфедерації Ширлі Ван Лі підвелася з трону. Всі підвелися.

— Протокольне фото, — нагадала Марта.

— Пробачте, так, так. — Ширлі підійшла до статуї Венери. Гайдук і Діма стали по праву руку Ширлі, а незнайомий хлопець і Марта — по ліву. Гайдук, стоячи поряд з Ширлі і вдихаючи терпкий запах її парфумів — абсолютно чужий, — відчув холодну байдужість до цієї жінки, яка була так схожа на саму себе в минулому, як це золочене гламурне опудало Венери на справжню мармурову богиню кохання. Подумав, що не був ніколи по-справжньому знайомий з Ширлі і, зиркнувши скоса на неї, раптом зрозумів, що вона посивіла.

— Cheers, — сказав фотограф, але Гайдук навіть не зробив спроби посміхнутися.