— Чи знаєте ви, що тої Землі, яку пам’ятаєте більше не існує.

— Так, Леді.

Дощ заграв голосніше. Тепер його мелодію вже не переривали нічні голоси.

Кап.

Кап…

Остання крапля розтанула у повітрі, не допавши. Коли ваш сон раптово обривається, знайте, що десь не договорили і не дожили люди, що хтось не встиг виконати завдання важливі і не надто. Герої снів живі, незалежно від того чи ви в них вірите. Не забувайте про це ніколи. Це єдине, що ви можете для них зробити.

2. Будь-яка свобода — умовність

2. Будь-яка свобода — умовність

У невеличкій кав’ярні у Франсиско на Монмартрі людно і гамірно. Грає саксофон, його ніхто не слухає, заходять і виходять люди, впускаючи у двері тепле літнє повітря.

— Алісо, ще пива усім. І хазяїну теж. Я пригощаю, — гукнув Жак молодій офіціантці.

— Жаку, а з якої нагоди вечірка? Ти що женишся? — запитав Карлик, давній приятель хлопця, який пригощав усіх пивом.

— А йди до біса зі своїми жартами. — розлютився Жак. — Я сьогодні познайомився із самою Лі.

— Та ну?

— Та бреше він усе. — озвався кремезний чолов’яга, що стояв біля стійки.

— Провалитись мені на цьому місці, коли брешу, — образився Жак. — Я говорив з нею, як з тобою зараз.

Присутні поділилися на тих, які повірили Жаку і тих, що ні:

— Що їй робити в нашому кварталі?

— А як вона тепер виглядає? Кажуть після пластичної операції дуже змінилась?

— Дуже худа і дуже руда, — промовив Жак, задоволений з того, що його слухають, — а очі, як трава на газоні Франсиско.

Хтось висунувся у вікно глянути на траву. Хтось припустив, що це контактні лінзи.