— Їдь сама, — відповів юний Діано Лу й перевернувся на інший бік.

Натягнути ковдру на голову я не дала.

— Вставай, Дім Фут розсердиться!

Голова піднялася над подушкою, під каштановим чубчиком провернулися мозкові шестерні, губи видали відповідь:

— Я на нього ще раніше розсердився. Він мені парк сьогодні обіцяв.

Дерев’яний ідол тим часом розгойдувався все сильніше. Складені на товстому животі руки почали підстрибувати, квадратна голова билася об спинку ліжка. Бома відчував чаклунство.

— Сір, на вас дивиться батьківщина!

Я стягнула Клюса, який люто відбивався, з постелі й не без зусиль натягнула на нього сорочку. Противний хлопчисько звивався вужем, відкинув стілець на іншу половину кімнати, для чогось вчепився в подушку (під нею, до речі, виявилися шкарпетки).

— Ви нас затримуєте, хазяїне! — крижаний тон Діма Фута остудив ці пристрасті. Клюс притих і покірно вліз у штани. Нове кепі з блискучим козирком остаточно примирило мого брата з раннім підйомом.

— А вмиватися сьогодні не треба? — запитав він з таємною надією.

— Очі можеш протерти. Снідати будемо пізніше.

У туалет Клюс помчав з виразом явної заклопотаності на передряпаній фізіономії. Ледь за ним закрилися двері, Бома зірвався зі спинки й розсипався на порох.

— Малу привів із собою зграю жерців. Вони гугнявлять у дворі заклинання, — повідомив Дім Фут. — Ловлять Емі.

Твого Емі. Маленьку тварину, до якої ти завжди добре ставився. Де ти тільки роздобув цього дрібного нелюдя, чи то на стороні Світла, чи то на стороні Пітьми? Я так і не зрозуміла. Жерці, у всякому разі, його не любили.

— Як умер Ламас?

Дім Фут знизав плечима.

— Ви ж знаєте, останнім часом він нікого не впускав під час роботи. Служниця помітила відкриті двері тайника, але довго боялася заглянути. Він лежав майже на порозі з ритуальною посудиною в руках. Затичка випала, змії розповзлися по кімнаті. Служниця закричала, збіглася варта, відразу ж викликали лікаря, але лікар не міг увійти, поки не з’явився Малу й не переловив змій. Поки лікар оглядав тіло, верховний жрець нишпорив по тайнику й виявив зникнення скриньки Ламаса.

— Місячний Диск зник?!

— Не тільки Диск, але й Філіп — останній помічник Ламаса. Жерці переполошилися не на жарт…

Задзвеніло скло. Незрима хвиля, що прокотилася через будинок, підняла справжній вихор у тропічних колекціях батька, перебаламутила все, що стосувалося культу Місяця. Закупорений Місячною печаткою калебас розколовся, залив запашною рідиною килим, пальмове віяло зірвалося зі стіни й розсипалося, маски перекрутилися. Наш будинок ставав ненадійним притулком.