Антропософія — релігійно-містичне вчення про людину, згідно з яким вона, розвиваючи приховані в ній божественні здібності, може досягти духовного панування над природою.

…альбедо — зовнішній покрив дуже щільної венеріанської атмосфери… — автор вживає слово «альбедо» у дещо незвичному сенсі. За сучасним визначенням, альбедо — це число, що показує, яку частину променевої енергії, що падає на тіло, відбиває його поверхня.

IV

Сад Гесперид — у давньогрецькій міфології сад, розташований біля підніжжя Атлаських гір у Північно-Західній Африці, де Геспериди, доньки Атланта і німфи Геспери, стерегли разом із драконом дерево з золотими яблуками.

…рядки з Попа — про троянду, що «запашною смертю помирає» — Александр Поп (1688–1744) — англійський поет, представник і теоретик класицизму в англійській літературі. Люїс наводить строфу з його «Досліду про людину» (1734; І, 200).

«тверезе блаженство» — Джон Мільтон, «Комус», 263.

міф… про Цирцею чи Альцину — Цирцея — у давньогрецькій міфології чарівниця, що жила на острові Еея; в десятій пісні Гомерової «Одісеї» розповідається, що вона перетворила на свиней супутників Одісея й утримувала в себе його самого. Альцина — зла чаклунка з «Несамовитого Роланда» італійського поета Лудовіко Аріосто (1474–1533).

…наче боки у Тиціанового сатира — сатир — у давньогрецькій міфології лукава, хтива істота з цапиними ногами, бородою і рогами, супутник бога Діонисія. Тиціан (1488–1576) — італійський маляр епохи Ренесансу, представник венеціанської школи; створив, зокрема, чимало картин на міфологічну тематику.