— у давньоєгипетській міфології бог пустель, жорстокості, безладу. Покровитель негативних явищ. Відомий як підступний і владолюбний бог, також покровитель можновладців.

— у каббалі символ Дерева Життя, яке складається з десяти елементів, утілення будови світу.

— у давньогрецькій міфології один із центральних героїв, спадкоємець царя Афін, здійснив чимало подвигів, найвідоміший з яких — перемога над чудовиськом Мінотавром у лабіринті царя Міноса на острові Крит.

— у вавилонській міфології жіноче божество, втілення океану, з якого народилося все живе.

— у скандинавській міфології войовничий бог грому та блискавки. Тора зображують запальним і прямолінійним, не найрозумнішим серед богів. Його легендарна зброя — молот Мйольнір.

— у староєгипетській міфології бог мудрості, магії та культури, а також бог місяця. Покровитель наук, який носить титул «могутнього в промовах» і, за одним із міфів, створив увесь світ своїми словами.

— у скандинавській міфології верховна богиня, мудра покровителька кохання, шлюбу й домашнього затишку. Дружина верховного бога Одіна, мати бога весни й краси Бальдра.

— сухий і гарячий вітер, який часто приходить до Єгипту в квітні та приносить із собою пустельні піски. Дме в країнах Північної Африки та Аравійського півострова.

— у японській міфології бог місяця, брат сонячної богині Аматерасу, один із перших божеств. Він живе разом із сестрою на небесних рівнинах Такамаґахара, але через суперечку з Аматерасу вони розійшлися на різні боки неба і ніколи більше не можуть бути разом, як день і ніч.

— в індуїзмі бог смерті, верховний суддя загробного світу. Саме він оцінив сміливість принцеси Савітрі та повернув її чоловіка до життя.