— один із дев’яти світів у скандинавській міфології. Непривітний край, населений велетнями, які загрожують людям у Мідґарді та богам в Асґарді.

— у давньогрецькій міфології горда королева, яка накликала на себе гнів бога морів Посейдона, тож він помістив її на небо й перетворив на сузір’я.

— у давньогрецькій міфології титан та один із найдавніших божеств, утілення початку і кінця, бог часу, суворий і жорстокий верховний правитель. Кроносу навіщували, що його позбавлять влади свої ж діти, тож він пожирав їх, але згодом був повержений Зевсом.

— в індуїзмі богиня успіху, талану, уособлення краси.

— у скандинавській міфології підступний бог бешкету, жартів та обману.

— у давньогрецькій міфології підступна та сильна царівна-чаклунка, жриця богині чаклунства Гекати. Коли до дому її батька прибули герої-аргонавти з Греції, щоб здобути золоте руно, вона закохалася в їхнього лідера Ясона. За допомогою своїх магічних сил допомогла йому пройти випробування, убила свого батька і брата, щоб Ясон отримав бажане, і втекла з ним до Греції. Коли після численних мандрів та пригод Ясон забажав одружитися з іншою, Медея вбила своїх синів від нього, отруїла його наречену і втекла.

— в індуїзмі священна гора, яка є центром усіх матеріальних та духовних світів.

— богині долі в давньогрецькій міфології. Статечні й невблаганні сестри Клото, Лахесіс та Атропос оберігають лад у Всесвіті. Вони наосліп обирають жереб, який випаде людині, висотують нитку її життя згідно з цим жеребом і стинають її в потрібний момент. Мойр бояться всі боги, бо їхні нитки теж у владі трьох сестер.

— у скандинавській міфології богиня, дружина Бальдра, яка загинула з горя, коли її чоловіка підступно вбили.

— у давньоєгипетській міфології богиня смерті, захисниця померлих. Двоїста богиня, бо також її вшановували як покровительку творення та сексуальності.