— у скандинавській міфології один із дев’яти світів, житло верховних богів.

— верховна богиня у семітських племен, покровителька кохання, плодючості й материнства, подекуди — богиня війни, пов’язана з аккадською Іштар.

— у давньогрецькій міфології богиня мудрості й війни, покровителька ремесел і творчості, сувора та справедлива.

— богиня кохання та краси в давньогрецькій міфології. Прекрасна й могутня, проте самозакохана і вередлива, жорстоко карає тих, хто вважає себе красивішим за неї чи відштовхує любовні почуття.

— у германо-скандинавській міфології один із молодших богів, асів. Привабливий і вічно юний, бог краси, весни й відродження природи. Син Одіна і Фрігг, Бальдр — найдобріший та найсвітліший із богів, убитий за підступом Локі.

— у давньоєгипетській міфології лагідна богиня-захисниця, покровителька плодючості, радості, втілення світла (сонячного або місячного). Глибоко шанована богиня котів, яку часто зображували в супроводі чотирьох кошенят.

— японська богиня щастя, шанована в синтоїзмі. Потрапила в тамтешній пантеон з Індії і стала народною улюбленицею. Богиня-захисниця, яка приносить удачу, талан.

— у кельтській міфології могутній бог-король, який володіє даром пророка.

— героїня германо-скандинавського епосу та «Пісні про Нібелунгів». За легендою, могутня діва-валькірія (валькіріями звалися в скандинавській міфології нижчі жіночі божества, які літали над полем бою та обирали найзвитяжніших воїнів, щоб перенести їх у Вальгаллу). Брюнгільда була покарана Одіном і впала в сон, із якого її пробудив воїн Зіґфрід. Згодом стала дружиною короля Ґунтера, а також посприяла вбивству Зіґфріда, який обманом змусив її одружитися з королем. У скандинавському епосі Брюнгільда покінчила з собою після Зіґфрідової смерті, адже кохала його.

— у скандинавській міфології «рай для воїнів», куди потрапляють душі найзвитяжніших полеглих у битві.