1. На дорозі. Тут багато ускладнень, особливо під час

виїзду з міста:

а) можуть зустрітися люди, а люди цікаві і допитливі.

Який-небудь натяк, припущення про те, що заховане в ящику, може його погубити;

б) може проїхати прикордонна варта або митники;

в) його переслідувачі можуть за ним погнатися. Це для нього страшніше над усе: боячись виказати себе, він навіть відрікся від своїх жертв — від мене!

2. На залізниці. Ніхто не супроводжує ящик. Доставка ящика може випадково сповільнитися, а тоді зволікання стане для нього фатальним, оскільки вороги насідають йому на п'яти. Вночі він, звичайно, може і втекти, але що з ним буде, коли в нього не виявиться притулку? Це його, звичайно, не влаштовує, а ризикувати він не має наміру.

3. На воді. Це найнадійніший шлях, з одного боку, але багато небезпек — з другого. На воді він безпорадний, за винятком нічного часу, але тоді він може наказувати тільки туманами і бурями, снігами і вовками. Якщо ж упаде у воду, він неодмінно загине. Він міг би пригнати корабель до берега, але якщо це ворожа йому країна, де він не може відчувати себе вільним, його становище буде ще гіршим.

Загалом зрозуміло, що він на воді, значить, нам доведеться тепер визначити, де саме.

Насамперед потрібно точно з'ясувати, що ним досі зроблено, тоді ми зрозуміємо його подальшу мету.

По-перше. Потрібно дізнатися, що він робив у Лондоні, коли йому доводилося викручуватися із скрутного становища.

По-друге. Потрібно подивитися, що він зробив тут, про що ми можемо судити з відомих нам даних.

Що стосується першого, то зрозуміло, що він збирався приїхати до Галаца і відправити накладну до Варни, щоб збити нас з пантелику і змусити думати, що в Англії його немає; а сам він сподівається вмить сховатися.

Доказом цьому служить його лист до Еммануїла Гільденштейна з проханням узяти ящик до сходу сонця. Потім інструкція, дана Петру Чинському. Це все, звичайно, лише одні припущення. Але ж після того, як Чинській побував у Гільденштейна, знайдуться ще які-небудь листи або доручення.

Що його плани досі вдало втілювалися, нам відомо: «Цариця Катерина» феноменально швидко здійснила свій рейс. Що граф все добре обдумав і розумно влаштував, вже доведено. Гільденштейн прийняв ящик і передав Чинському. Чинський узяв його — і тут слід губиться. Нам відомо лише, що ящик знаходиться десь на воді і пересувається. Митницю і прикордонну варту благополучно минув.

Тепер розберімо те, що робив граф після своєї висадки на сушу в Галаці.

Ящик забрав Чинський до світанку. Після сходу сонця граф міг з'явитися в своєму справжньому вигляді. Тепер питається, чому саме Чинський вибраний для виконання цієї роботи. В щоденнику мого чоловіка зазначено, що Чинський торгувався із словаками, які займаються перевезенням поклажі річкою в порт, а думка людини, яка сказала, що вбивство — справа рук словаків, — доводить поширене вороже ставлення до цієї нації. Граф бажав самоти. Ось моє припущення; граф вирішив поїхати з Лондона до свого замку водою, оскільки вважав це найспокійнішим і непомітним шляхом. Із замку його винесли цигани, і вони ж, мабуть, передали свій вантаж словакам, які перевезли ящики до Варни, а звідти він відправив їх на кораблі до Лондона. Значить, граф знав, кому доручити таку справу. Коли ж ящик прибув на сушу, то граф до сходу або заходу сонця вийшов зі свого ящика, зустрів Чинського і пояснив йому, як відправити ящик далі по річці. Зробивши це і переконавшися, що все гаразд, він замів сліди тим, що вбив свого агента.