— Мене виховали з вірою в те, що кожен мусить завзято виконувати свою роботу — гадаю, тільки в цім полягає причина. Коли я керував власною компанією, мій робочий день тривав набагато довше, бо нема настирливішого боса для чоловіка, ніж він сам.
Вона кивнула.
— Не кожен з цим погодиться, але що правда — то правда, я це розумію.
— Ну, я просто... переніс ту етику... на те, чим зараз займаюся. І мені добре. Чорт, мені краще, ніж просто добре. Я вмикаю радіо... і ніби впадаю в транс... отак і малюю. — Обличчя в мене палало. — Я не намагаюся встановити світового рекорду зі швидкості чи чогось такого...
— Це я розумію, — відповіла вона й тут же спитала: — Скажіть, а ви робите блоки?
— Блоки? — я знав, що це слово означає в футболі, але наразі нічого не второпав. — Що це значить?
— Несуттєво. Портрет «Ваєрмен дивиться на захід» — приголомшлива річ, особливо той
— Я використовував фотографії.
— Я певна, що використовували, але коли ви вже готові були малювати фарбами, як ви розмічали риси обличчя?
— Я... ну... я.
— Ви застосували правило третього ока?
— Правило третього ока? Я ніколи нічого не чув про якесь правило третього ока.
Вона подарувала мені ласкаву посмішку.
— Для визначення правильного проміжку між очима моделі художники часто уявляють собі між ними третє око, або навіть ставлять на його уявному місці так званий блок. А як щодо рота? Ви центруєте його відносно вух?
— Ні... справа в тім, ну, я не знав, що так треба робити. — Мені здавалося, що я вже весь цілком палаю.
— Попустіться, — заспокоїла мене вона, — я не закликаю вас слідувати усім тим сраним академічним правилам після того, як ви їх так яскраво порушували. Просто... — Вона струснула головою. — Намалювати тридцять картин від листопада? Та ні, навіть за коротший час, ви ж бо почали малювати не відразу по приїзді.
— Звісно, ні, мені спершу довелося закупити деяке мистецьке знаряддя.
На цю фразу Мері відповіла таким реготом, що аж закашлялася, оговталась вона тільки після ковтка віскі.
— Якби я намалювала тридцять картин за три місяці й залишилася живою, — промовила вона, — мене б зараз і краном було не підняти.