Светлый фон

Той повів поглядом від стоптаних черевиків Бедових до червоних його зап’ястків, що виглядали з пошарпаних рукавів піджака, затримався на мить на худій гиндичій шиї й зухвало зазирнув у Бедові очі, що пильно дивилися на нього з-під поламаного козирка кашкета.

— Це залежить од того, куди ви хочете дістатися.

— Як потрапити до Бродвею?.. Я хочу дістатися до самого осередку.

— Пройдете квартал на схід, повернете до Бродвею і коли минете чималий шмат, опинитеся в самому осередку.

— Дякую, сер! Я так і зроблю.

Скрипаль, держачи в руці капелюха, обходив людей. Вітер ворушив сиві пасма волосся на його занехаяній лисій голові. Бед побачив схилене до нього обличчя. Запалі очі, немов дві шпильки, впились у нього поглядом.

— Нема нічого, — грубо промовив він, одвертаючися до річного простору, що блищав, неначе лезо ножа. Порон стукнувся об причал і дерев’яні стінки його затріщали. Загуркотіли ланцюги й натовп проштовхнув Беда через пристань. Пройшовши поміж двох ваґонів з вугіллям, він попростував запорошеною вулицею до жовтих трамвайних ваґонів. Коліна йому тремтіли. Він глибоко засунув руки у кишені.

«Їжа» — прочитав він на пересувному ресторані. Важко сів на поворітний стілець і довго роздивлявся меню.

— Яєшню й чашку кави.

— Бажаєте розбовтану? — спитав рудоволосий чоловік за прилавком, обтираючи хвартухом м’ясисті веснянкуваті руки. Бед Корпнінґ зрушився від несподіванки.

— Як?

— Яєшню розбовтану чи з цілими жовтками?

— Звичайно, розбовтану. — Бед сперся на прилавок, схиливши голову на руки.

— У вас стомлений вигляд, друже, — зауважив рудоволосий, розбиваючи яйця на сковорідку, де шкварчало сало.

— Я прийшов з округи. Зробив сьогодні п’ятнадцять миль.

Буфетник свиснув крізь зуби. — Прийшли до міста шукати праці?

Бед кивнув.

Чоловік кинув гарячу, помережану темними смужками яєшню на тарілку й поклавши на краєчок хліба й масла, підсунув її Бедові.

— Я хочу дати вам пораду, друже, яка нічого вам не коштуватиме. Підіть трошки поголіться, підстрижіться та струсіть солому з одежі, раніш ніж напитувати роботу. Так швидше щось знайдете. У місті на це звертають увагу.

— Я можу працювати як слід, я добрий робітник, — буркнув Бед з повним ротом.