Клацнувши своїм зігнутим пальцем, Гуді Альсоп ураз розплела щойно зв’язаний вузол. Я подала їй назад червоний шовк, і вона зробила просту петлю. Упродовж якоїсь миті мотузка спліталася в суцільне кільце. Та щойно вона прибирала з нього свої пальці, як кільце роз’єднувалося.

— Але ж ви мить тому зв’язали кінці значно складнішим прийомом, — сконфужено мовила я.

— Допоки в мотузці буде перетин, я зможу зв’язати кінці й завершити заклинання. Але десятий вузол може зв’язати лише ткаля, яка стоїть поміж світами, — відповіла наставниця. — Спробуй. Візьми сріблястий шовк.

Я заворожено з’єднала кінці мотузки невеличким кільцем. Ворсинки тканини швидко з’єднатися й утворили петлю без початку й кінця. Я відірвала свої пальці від шовку, але кружальце залишилося незмінним.

— Чудова робота, — задоволено прокоментувала Гуді Альсоп. — Десятий вузол містить енергію вічності, це — тканина життя і смерті. Вона схожа на змію твого чоловіка або на те, як твоя Кора бере в зуби свій хвіст, коли він їй заважає. — Вона підняла десятий вузол угору. Він і справді був схожий на уроборо. Кімната наповнилася моторошним відчуттям, і в мене на руці наїжилось волосся. — Творіння і руйнація — найпростіші види магії, але і найпотужніші, так само, як і найпростіший вузол, котрий зробити найважче.

— Я не хочу користуватися магією для того, щоб щось знищити, — сказала я. Родина Бішопів мала давню і сильну традицію не робити зла. Моя тітка Сара вірила, що до відьми, яка стала на шлях зла, порушивши цей засадничий принцип, те саме зло, насамкінець, і повернеться.

— Ніхто не хоче використовувати дар богині як зброю, але інколи це необхідно. І твій вер про це знає. І ти також знаєш — після того, що сталося в Шотландії і тут.

— Можливо, — погодилася я. — Але мій світ — він інший. — У ньому менше вдаються до магічної зброї.

— Світи змінюються, Діано, — сказала Гуді Альсоп, зосереджуючись на якомусь далекому спогаді. — Моя наставниця, матінка Урсула, була великою ткалею. І в переддень Дня усіх святих, коли почалися оті страшні події в Шотландії і коли ти прийшла, щоб змінити наш світ, мені пригадалося одне її пророцтво.

І вона почала мелодійно декламувати:

Коли Гуді Альсоп замовкла, ані вітерець, ані потріскування дров у каміні не порушили тишу, яка запала у кімнаті.

— Усе єдине, як бачиш. Життя й народження. Десятий вузол без початку й кінця і отой змій твого чоловіка. Повний місяць, що світив на початку цього тижня, і тінь, яку кинула Кора на води Темзи, провіщають твоє відбуття. Старий світ та новий. — Гуді Альсоп на мить зупинилася, повагалася і продовжила: — Я рада, що ти прийшла до мене Діано Ройдон. А коли ти підеш — бо мусиш — серцю моєму стане важко.