Анна Хома Заметіль

Анна Хома

Заметіль

В авторській редакції

Частина перша Вікно

Частина перша

Вікно

А в очах твоїх падав сніг,

Мокра паморозь, мов із терну вся.

Мовчки крик мій прилип до ніг.

Це неправда, що я не вернуся.

Листопад. Минулий час…

Листопад. Минулий час…

Вилізла на підвіконня. Шарпнула на себе віконну раму. Озирнулась. Ступила на бляшаний карниз.

ЩО ТИ РОБИШ?

ЦЕ Ж ВОСЬМИЙ ПОВЕРХ!!!

СТІЙ!!!

Передумала. Але повертати назад було пізно: нога вже зісковзнула у порожнечу.