Сьома підтягнув до себе ноутбук Джейсона і взявся конвертувати дроби з вісімкової у більш зрозумілу десяткову форму. Перші два числа (одне висічене на чорній гранітній стіні, друге витиснене на золотому циліндрі завдовжки десять і завтовшки три сантиметри) дали десяткові дроби 8,511714 та 40,001974. Ні перший, ні другий не викликали асоціацій.

Сьому пройняло потом, футболка вкрилась вологими плямами.

На третьому знімку був сфотографований напис:

Манера написання символів дещо відрізнялась від тих, що у Білій кімнаті, хоча Сьома все одно їх розрізняв. Звіряючись із записником, щомить більше тремтячими руками хлопець занотував відповідник:

Джейсон Х’юз-Коулман нависав над ним. Росіянин відчував потилицею його теплий, але безбарвний віддих, боячись озирнутись і побачити срібний відблиск у вицвілих очах.

Користуючись калькулятором, Семен перевів отримане число в неправильний дріб. У чисельнику отримав число 36033138, знаменник лишився без змін 22445638. Записав обидва числа у десятковій формі:

36033138=98477910

22445638=60862710

І виконав ділення:

1,618… Ще один десятковий дріб без усякого смислу. Сьому накрила чадна слабкість. Руки стали ватяними, груди затопило важкістю, що розповзалася по тілу і відбирала бажання рухатися. Він відклав блокнот убік, відчуваючи, що не здатен конвертувати числа на решті знімків. Усе марно.

— Ану зачекай. — Джейсон узяв блокнот до рук. — Це часом не золотий перетин[140]?

Слово «золотий» збило хлопця з пантелику, він згадав кімнату з золотом у підземеллі Паїтіті і не зрозумів, про що говорить чоловік.

— Золотий?..