Знову глухий кут? Ні. Відповідь знайшлась миттєво. Перед ним правильний (у сенсі вісімкових значень) неправильний (у сенсі форми запису) дріб. Нічого не зміниться, якщо він конвертує і чисельник, і знаменник у десяткову систему, а потім поділить їх у режимі Dec! Власне, з самого початку він так і планував.
Сьома не помічав, що, працюючи з калькулятором, і далі стискає зубами ручку. Щоб перевести число з вісімкової у десяткову систему достатньо набрати його у полі вводу, а потім перейти у десятковий режим (клацнувши на перемикачі Dec). Чисельнику 3130718 відповідало десяткове число 10399310, а знаменнику 1005168—3310210. Семен, відчуваючи, що серцебиття знову набирає обертів, занотував значення у блокнот. А тоді — виконав ділення в десятковому режимі.
В рядку виведення результатів вискочило число 3,141592653011903.
3,141592653011903Ручка випала із зубів, а рот застиг розкритим від зачудування. Три — чотирнадцять — п’ятнадцять — дев’яносто два. Цю послідовність Семен знав напам’ять із восьмого класу.
Ось воно!
Росіянин записав результат у блокнот, потім натиснув кнопку «pi» на калькуляторі і чисто для формальності порівняв числа:
3,141592653011903
3,1415926533,141592653589793
3,141592653
Знайдений ним дріб до
«Боже, це ж так просто! Це π! Записане до божевілля точним змішаним дробом, та ще й у вісімковій формі, але поза всяким сумнівом — це π. Розумаки з Паїтіті були збоченцями, проте знали величину числа π!»
Лихоманкова дрож прокотилась тілом хлопця. У голові запаморочилось від екстазу. Він скочив на ногу, ледь не впав, нахилився, підняв з трави милицю, і кілька разів пройшовся назад-вперед по терасі. У грудях клекотало, кулаки самовільно стискались і розтискалися. Сторонньому така реакція може видатись дивною, однак той, хто жодного разу в житті не знаходив елегантного рішення наукової проблеми, над якою довбся тижнями, ніколи не розгадував карколомний математичний ребус або ж не доводив до ладу запаморочливий програмний алгоритм, ніколи не зрозуміє, від чого так перло Семена. Оргазм із нічого — це прерогатива програмістів, аспірантів і задротів-ботаніків.
«Вони знали π! — не міг заспокоїтися Сьома. — Я дурень! Ці хлопці вміли пересувати й обточувати кам’яні блоки вагою по чотири тисячі тонн, звісно, вони знали число π…» Насправді головне полягало в іншому. Йому вдалося дібрати