Довготелесий Род дістав з-за пояса пістолет і віддав його Амаро Кіспе. Карлик зраділо вищирився.
— Ти знаєш, що робити. — Джейсон кивнув, показуючи на Марко Молінарі.
Пістолет, здавалося, вистрелив сам по собі. Перша куля поцілила в обличчя кухарю, понівечивши його до непізнаваності. Поки тіло опадало, розпластуючись по траві, Амаро встиг всадити в нього ще дві кулі.
Сатомі скрикнула, Ґрем з Левком несамохіть заплющили очі. Провина за смерть італійця лежала і на них також.
— Може, варто було спитати, для чого він це зробив? — обережно сказав Ірландець.
— Яка різниця? — відрубав Джейсон. — Хороший зрадник — мертвий зрадник. — І закрокував до свого котеджу.
Мел Барр знизав плечима. Різниця була. Попри те що він почувався як після перепою, лікар пам’ятав, що найперші ознаки отруєння проявились саме у Марко Молінарі. А ще Мел чудово пригадував дивну поведінку Семена, який почав кричати про те, що в кухаря напад епілепсії, і потурбувався, щоб якомога швидше прибрати італійця з-перед очей тих, хто сидів за столами.
Ірландець провів поглядом Джейсона, а тоді розвернувся і зиркнув на трьох студентів, які, до кінця не отямившись, сконфужено тупцяли віддалік.
До вечора Род і Лу оцінили масштаби диверсії і доповіли Джейсону: спалено барак, зруйновано кухню, потрощені комп’ютери й інструменти в одній з лабораторій, кілька куль прошили «Colibri», але ушкоджень несумісних зі стабільним польотом не виявлено, загинуло двоє вартових-перуанців (обоє — від кульових поранень), один мачігуенга звалився з великої піраміди, ще один — зник безвісти, археолог Джеррон Старкс випустив собі кишки. Загалом вісім (враховуючи пілотів) трупів за один день — такого не було з часу заснування колонії на Паїтіті.
У ніч з 20-го на 21 серпня кількість загиблих, хай як це дивно прозвучить, зменшилася.
О пів на третю ночі з сельви виповз Віктор Шако. Він почав кричати, кличучи людей на допомогу, вартові розбудили Джейсона, і всі разом вони притягли пілота на терасу.
Віктор народився в сорочці: після аварії «Мі-17» чоловік відбувся переломом одного ребра і подряпинами. Гордону Лі Куперу і Джиму Ломбарді пощастило менше. Значно менше.
CLXV
Вівторок, 21 серпня 2012-го, став особливим днем.
Спочатку один із мачігуенга, якого поставили перебирати золоті прикраси, в пошуках наданих Семеном констант, притягнув Джейсону золотий ролик.
— Не зовсім схоже, там ще цятка і риска попереду. І в кінці трохи є. Але частина ніби збігається, — винувато пояснював індіанець.
Вихопивши ролик, Джейсон помчав до Сьоми, який другий день поспіль відлежувався у котеджі.