Спішно відрядив посла на переговори.

Посол прив’язав білу хустку до шаблі і, розмахуючи нею над головою, не досить впевнено пішов до козаків.

Пальба нарешті вщухла, посол трохи оговтався і наддав ходи. Ось і повстанський табір, на валах походжають козаки, люльки смокчуть, в кожного на поясі шабля, пістоль, лядунки з порохом. В їхніх очах посол не побачив ні сліпої люті, ні відчаю чи розгубленості, котрі притаманні відчайдушним та смертникам. Навпаки, вони були спокійні, дещо насмішкуваті і весело перемовлялися між собою, піджартовували:

— А пан посол не з лякливих. Хоч над силу, а ноги тягне.

— А пер...ить хто?

— Та то він, певно, зі злості!

— Не бійся, пане, ми на таке лайно куль не тратимо.

Посол, бліднучи, спинився біля валу, хрипло крикнув:

— Я хочу говорити з вашим гетьманом!

— Іч, який швидкий! — залунали голоси. — Не встиг придибати, так йому й гетьмана!

— В гетьмана тільки й діла, що з тобою теревені точити!

— Незваний гість може й зачекати!

Посол розгублено переступав з ноги на ногу і косо позиркував на чорні жерла гармат, котрі, як йому здавалося, націлені на нього... Та ось з-за валу вийшов гетьман, він підходив неквапливою ходою втомленої, але певної у собі людини. На вид він був трохи змарнілим, але спокійним. Смаглявий, худий і високий. В чорних очах — холодний, сухий блиск, вилиці випнуті, щоки ледь запали, губи різко окреслені, міцно стулені. І хода в нього некваплива, господарська...

«Впевнений, — про себе відзначив посол. — Жодного зайвого руху. Зібраний, як перед стрибком. З таким доведеться нелегко. Сили свої не переоцінює, тому й непохитний».

— Пан Дзика! — вигукнув посол з гонором, без якого не міг обійтися жоден шляхтич. — Брацлавський хорунжий і посол єгомосці пана полковника Станіслава Потоцького!

Гетьман кивнув.

— Пан полковник вважає ваш подальший опір недоцільним і нерозумним. Він пропонує здатися!

— Пан полковник хоче здатися? — перепитав гетьман, і в куточках його твердих губ мигнула глузлива посмішка. — Хай здається, я не перечу.

Дзика осікся.

— Е-е.. пан полковник... — спохватився посол, — пропонує вам здатися... Козакам буде збережено...