Про що усі вони говорили з Горбачовим, про що радилися і про що домовилися, ми не дізнаємося ніколи. Бо правди ніхто з них не сказав і не скаже. Проте відомо, що увечері 22 серпня Михайло Сергійович Горбачов повернувся зовсім не переможцем. Відома фраза «Горбі», з якою він зійшов із трапу літака, мовляв, ніхто не дізнається, як усе було насправді. Відомо також, що усі керівники ГКЧП невдовзі потрапили під амністію і кримінальні справи стосовно них було закрито. Єдиний з них – генерал Варенніков принципово домігся, аби його судили і суд його виправдав. Дехто потім брав активну участь у політиці.
Остання моя версія: все це є наслідком отієї дивної зустрічі на Форосі Горбачова з членами ГКЧП та їхніми противниками й певних угод між ними. Наступного дня Єльцин запросив його на сесію Верховної ради РРФСР і президент СРСР слухняно з’явився. «Борис Миколайович тримався господарем, майже верховодив Горбачовим, у його присутності підписав Указ про призупинення діяльності Російської комуністичної партії» [253].
Так жорстко і зверхньо Єльцин міг поводитися з Горбачовим лише в одному випадку: якщо мав на нього убивчий компромат. З огляду на те, що Михайло Сергійович сам мав сейфи, набиті компроматеріалами, те, що міг оприлюднити Єльцин, було справжньою «бомбою», яка просто знищила би Горбачова. Уявіть, якби було оголошено (з доказами), що це Михайло Сергійович усе замислив, організував, а потім оточив себе охоронцями й відімкнув урядовий зв’язок. Хто б після того подав йому руку і хто б запрошував за непогані гроші за кордон лекції читати і на семінарах виступати про те, як він усе життя мріяв повалити комунізм. Власне, цей момент став поворотним в історії СРСР. Наступного дня після принизливого публічного шмагання Єльциним на сесії ВР РРФСР, Михайло Горбачов заявив про розпуск ЦК КПРС та опечатав його будівлю. Цього ж самого дня почалися масові самогубства та «самогубства» осіб, які «забагато знали» або просто не бачили сенсу далі жити під слідством, коли остання спроба збереження СРСР провалилася.
Першим покінчив життя «самогубством» Маршал Радянського Союзу Сергій Федорович Ахромеєв. Чому я беру це слово у лапки, незважаючи на наявність передсмертних записок та шворочки, на якій буцімто повісився маршал. Тому що там багато запитань.