Светлый фон

про екологію та здоров’я

© Text copyright © Eoin Colfer, 2006

© TOB Видавництво «Ранок», 2016

ISBN 978-617-09-2915-0

ISBN 978-617-09-2915-0

Баджеру. Чоловікові. Легенді.

Баджеру. Чоловікові. Легенді.

 

ГЛАВА 1: ПОСТРІЛ У МИНУЛЕ

ГЛАВА 1: ПОСТРІЛ У МИНУЛЕ

 

Барселона, Іспанія

Барселона, Іспанія

 

«ЩАСЛИВИЙ» – це те слово, яким можна було схарактеризувати охоронця Артеміса Фаула. «Радісний» і «задоволений» теж навряд чи можна було б застосувати до нього чи до тих, хто перебував поруч. Та й балакучим його важко було назвати, хіба що мова йшла про запасні виходи чи таємну зброю. Цього самого дня Батлер з Артемісом були в Іс­панії, і охоронець-євразієць був навіть похмурішим, ніж зазвичай. Його юний підопічний, як завжди, ускладнював його роботу. Артеміс наполіг, щоб вони стояли на тротуарі барселонської Пасаж де Грасія от уже понад годину під полуденним сонцем, де нечис­ленні тоненькі деревця аж ніяк не могли захистити їх від спеки та можливих ворогів.

Це була вже четверта незрозуміла подорож за Кордон за останні кілька місяців. Спочатку Един­бург, потім Долина Смерті на американському Захо­ді, після цього виснажливий марш-кидок до напро­чуд негостинних теренів Узбекистану. І от тепер Барселона. І все це, щоб дочекатися таємничого не­знайомця, який досі не з’явився.

Дивна парочка стояла на людній вулиці. Величез­ний мускулистий чоловік: за сорок, у костюмі від Гюго Босс, із голеною головою. І тоненький підліток: блідий, чорноволосий, з великими пронизливими вугільно-чорними очима.

— Чому ти весь час крутишся, Батлере? — роздра­товано запитав Артеміс. Відповідь на своє запитан­ня він і так знав, але згідно з розрахунками, гість, на якого вони чекали, запізнювався на хвилину, і хлопець дозволив собі виплеснути незадоволення на свого охоронця.

— Ви самі чудово це розумієте, Артемісе, — відпо­вів Батлер. — А раптом десь засів снайпер або при­чаїлася прослушка? Я мушу забезпечити максималь­ний захист.

Саме зараз Артемісові кортіло продемонструвати свою геніальність. Таке з ним не часто трапляється. І хоча, як на чотирнадцятирічного хлопця, така де­монстрація просто вражала, вона дуже дратувала того, кому призначалася.