Як роман історичної теми, твір М. Селімовича несе певну інформацію про особливості життя Боснії XVIII століття. Проте головний акцент в ньому зроблено на повчальних щодо соціальної та індивідуальної психології явищах. Такий підхід має давню традицію. Згадаймо, що, наприклад, Іван Франко наголошував на необхідності історичну тему «зробити справді трагедією людськості, тобто трагедією, яку в певних випадках у скромнім розмірі може пережити кожний чоловік».

Густо насичена художньо-естетичними ідеями, книга М. Селімовича утверджує людину як істоту розумну, соціальну, діючу. Твір спрямований на виховання почуття особистої відповідальності людини, нетерпимості до всього, що роз'єднує людей, що заважає їхньому гармонійному становленню.

Перегорнувши останню сторінку роману, читач відчув, що він познайомився з письменником великого масштабу, ім’я якого, безсумнівно, може стояти серед імен кращих письменників XX століття.