МОРІН: От у чому твоя помилка. Увечері зроби сама ще раз і побачиш.

МЕҐ: Мм. (Пауза.) Я боюся окропу. Боюся, що ошпа­рюся.

Морін кидає на неї швидкий погляд.

МЕҐ: Я чесно боюся, Морін. Боюся, що рука затрясеться і я обіллюсь. А тебе вдома немає — і що мені тоді робити?

МОРІН: Це в тебе просто іпохондрія.

МЕҐ: Я, ошпарена, вже валялася на підлозі — і ніяка це не іпохондрія.

МОРІН: Іпохондрія, всі це знають. Ти цілком здорова.

МЕҐ: Тобто в мене нема інфекції сечового міхура, а є тільки іпохондрія?

МОРІН: Не розумію, як інфекція сечового міхура заважає тобі розколотити «Комплен», чи хоч трошки прибрати в домі, коли мене немає. Ти від цього не вмреш.

Пауза.

МЕҐ: У мене спина болить.

МОРІН: Спина в тебе болить.

МЕҐ: І рука болить. (Меґ на секунду піднімає поморщену руку.)

МОРІН (тихо): Гадство... (Роздратовано.) Я зроблю тобі «Комплен», якщо тобі самій це так важко! Робитиму хоч до другого пришестя! Тільки одне тебе спитаю. Чи Аннет або Марґо приходять робити тобі «Комплен», чи купують вони тобі твою улюблену тріску в голландському соусі хоч би раз на тиждень?