То був закон їхнього народу, закон, якого жоден інший народ на планеті не мав про свій прапор, у ньому було таке: «Ні перед ким і нічим прапор опускати не слід».

Опускання прапора було формою друж­нього і шанобли­вого привітання — прапор опускали по древ­ку вниз, а тоді знову піднімали.

Девіз народу Двейна Гувера і Кілґора Траута мовою, якою вже ніхто не розмовляв, означав таке: «З багатьох — єдиний»: E pluribus unum».

Прапор, якого не можна приспускати, був красивим, а гімн і порожній девіз не мали б великого значення, якби не оце: багатьох громадян так нехтували, обманювали і ображали, що їм здавалося, ніби вони живуть не в тій країні або навіть не на тій пла­не­ті, що сталася якась жахлива помилка. Вони могли б дещо втішитись, якби їхній гімн і їхній девіз говорив про справедливість, про братерство, про надію або щастя, якось запрошував їх до суспільства, його земель і нерухомості.

Коли вони розглядали паперові купюри, шукаючи підка­­зок про сут­ність своєї краї­ни, то ви­яв­ляли поміж іншого барокового сміття зображення врізаної піраміди з проме­нистим оком на вершині, ось таке:

Навіть Президент Сполучених Штатів не знав, що воно означає. Враження було таке, наче країна говорила своїм громадянам: «В безглузді — сила».

Багато нісенітниць було невинним ре­зультатом грайливості з боку отців-засновників кра­їни Двейна Гувера і Кілґора Траута. Засновники були аристок­ратами, і вони хотіли похвалитись своєю непотрібною освітою, яка полягала у вивченні різних фокусів-покусів з давніх часів. Також вони були віршомазами.

Але деякі нісенітниці були шкідливими, адже прихову­вали великі злочини. Наприклад, вчителі дітей у Сполучених Штатах Америки раз за разом писали цю дату на дош­ках і просили дітей запа­м’ятати її з гордістю і радістю:

Вчителі казали дітям, що саме тоді людські істоти від­кри­ли їхній континент. Насправді 1492 року мільйони людських істот уже вели на континенті повноцінне і твор­че життя. То був просто рік, коли морські пірати почали їх обманювати, грабувати і вбивати.

Ось ще один приклад шкідливої нісенітниці, якої нав­ча­ли дітей: що морські пірати згодом створили уряд, який став факелом свободи для людських істот у всьому світі. Дітям пока­зували малюнки і фігурки цього уявного факе­ла. Він був схожий на вафельний конус, з якого виривається полум’я. Ось як він виглядав:

Насправді морські пірати, які найбільше доклалися до створення нового уряду, володі­ли людьми-рабами. Вони викорис­товували людських істот замість машинерії, і навіть після того, як раб­ство скасували, бо це таки був великий сором, вони та їхні нащадки продовжували думати про звичайних людських істот як про машини.