Служка робить знак. Дівчина в білому — така ж вправна й мовчазна, як і він, — наближається до Жуль-єна. Вона мовчить, але Жульєн відповідає їй так, ніби вона до нього звертається.
Служка робить знак. Дівчина в білому — така ж вправна й мовчазна, як і він, — наближається до Жуль-єна. Вона мовчить, але Жульєн відповідає їй так, ніби вона до нього звертається.
ЖУЛЬЄН: Звісно, в мене є речі — вони у моєму авто, — проте… (Він нишпорить у кишенях, шукаючи ключі, але не знаходить їх. Тоді сумно зауважує:) Нехай… повернемося по них пізніше…
(Він нишпорить у кишенях, шукаючи ключі, але не знаходить їх. Тоді сумно зауважує:)
Служниця бере його за руку й веде до коридору, позначеного літерою В. Проте Жульєн раптом зупиняється й обертається.
Служниця бере його за руку й веде до коридору, позначеного літерою В. Проте Жульєн раптом зупиняється й обертається.
ЖУЛЬЄН: Певно, ви мали б занотувати моє ім'я… бо що як хтось мені потелефонує…
Служка показує йому журнал реєстрації пожильців.
Служка показує йому журнал реєстрації пожильців.
ЖУЛЬЄН: О… то ви вже занотували… це добре… (Він явно збентежений.) Авжеж, ви маєте рацію, мені конче слід відпочити…
(Він явно збентежений.)
Служниця дбайливо підтримує Жульєна. Вони зникають у коридорі В.
Служниця дбайливо підтримує Жульєна. Вони зникають у коридорі В.
Тим часом із коридору Ж виходять двоє пожильців. Маг Раджапур, убраний у шовковий халат, озирає передпокій.
Тим часом із коридору Ж виходять двоє пожильців. Маг Раджапур, убраний у шовковий халат, озирає передпокій.
МАГ: Казав же я вам, що прибув новенький!
За ним чимчикує Президент Дельбек — черства, трафаретна людина, вдягнена зі стриманістю, властивою персонам, які понад усе цінують респектабельність.
За ним чимчикує Президент Дельбек — черства, трафаретна людина, вдягнена зі стриманістю, властивою персонам, які понад усе цінують респектабельність.
ПРЕЗИДЕНТ: Ні, я нічого такого не чув!
МАГ: Не дивно — ви ж бо глухий, мов стара батарея!