— Що за паскудний тип! — з гіркотою сказав Рон того вечора у ґрифіндорській вітальні. — В останній день давати контрольну! Пересобачити останні години року!
— Щось не схоже, що ти перевтомлюєшся, — зиркнула Герміона поверх свого зошита з «Зілля й настійок». Рон захопився побудовою замку з вибухових карт. Це було набагато цікавіше, ніж робити те саме зі звичайних маґлівських, адже ця розвага будь-якої миті могла несподівано закінчитися.
— Це ж Різдво, Герміоно, — ліниво сказав Гаррі. Він сидів у кріслі біля каміна і вдесяте перечитував «Літаючи з „Гарматами“».
Герміона суворо глянула й на нього:
— Гаррі, я думала, що хоч ти робиш щось корисне, навіть якщо не вчиш протиотрути!
— Наприклад? — спитав Гаррі, спостерігаючи, як Джо Дженкінс із «Гармат» метнув бладжера в напрямку загонича «Кажанів з Проклятого замку».
— Яйце! — прошипіла Герміона.
— Та ну, Герміоно, до двадцять четвертого лютого ще далеко, — сказав Гаррі.
Він тримав яйце у валізі і не заглядав у нього з часу святкового вечора після першого завдання. Зрештою, залишалося цілих два з половиною місяці, щоб дізнатися, що означають усі ті пронизливі завивання.
— Та на це ж може піти цілий тиждень! — обурилася Герміона. — Ти будеш наче ідіот, якщо всі знатимуть, яке наступне завдання, а ти — ні!
— Дай йому спокій, Герміоно, Гаррі заслужив відпочинок, — сказав Рон. Він якраз розмістив дві останні карти на вершечку замку, і цілісінька споруда вибухнула, обсмаливши йому брови.
— Прикольно виглядаєш, Рон… Пасуватимеш до своєї святкової мантії.
Це були Фред і Джордж. Вони підсіли за стіл до Гаррі, Рона та Герміони, якраз коли Рон визначав, наскільки серйозні його ушкодження.
— Рон, позичиш Левконію? — спитав Джордж.
— Ні, бо її зараз нема — полетіла з листом, — сказав Рон. — А що?
— Джордж хотів запросити її на бал, — саркастично кинув Фред.
— Нам треба відправити листа, йолопе, — сказав Джордж.
— І кому ж це ви пишете? — спитав Рон.
— Не пхай свого носа до чужого проса, бо я ще й його присмалю, — погрозливо замахав чарівною паличкою Фред. — То ви вже знайшли собі дівчат на бал?
— Ні.