— Я не зовсім розумію, пане міністре, що ви маєте на увазі.

— Авжеж, бо для тебе це має величезне значення, — засміявся Скрімджер. — Але якщо брати чаклунську спільноту загалом… усе ж залежить від сприйняття, правда? Важливо те, у що люди вірять.

Гаррі нічого не відповів. Йому здалося, що він почав розуміти, куди хилить Скрімджер, але не збирався йому в цьому допомагати. Гномик під рододендроном почав копатися в землі біля коріння в пошуках черв’яків, і Гаррі не зводив з нього погляду.

— Люди вірять, що саме ти «Обранець», розумієш? — пояснив Скрімджер. — Вони вважають тебе справжнім героєм… і так воно, Гаррі, і є. Немає значення, обраний ти чи ні! Скільки ти вже разів стикався віч-на-віч з Тим-Кого-Не-Можна-Називати? Та в будь-якому разі, — вів далі міністр, не чекаючи відповіді, — головне, Гаррі, в тому, що для багатьох ти став символом надії. Думка, що існує хтось такий, хто має змогу, кому навіть судилося знищити Того-Кого-Не-Можна-Називати… зрозуміло, це людей підбадьорює. І я не можу не сподіватися, що коли ти це збагнеш, то вирішиш, що це, ну… майже твій обов’язок стати пліч-о-пліч з міністерством і морально всіх підтримати.

Гномик саме впіймав черв’яка і щосили тяг його з замерзлої землі. Гаррі так довго мовчав, що Скрімджер теж зиркнув на гномика і сказав:

— Кумедні хлоп’ята, правда? То що скажеш, Гаррі?

— Мені трохи не зрозуміло, чого ви хочете, — поволі проказав Гаррі. — «Стати пліч-о-пліч з міністерством»… що це означає?

— Ой, та нічого обтяжливого, запевняю, — пояснив Скрімджер. — Якби тебе бачили, що ти вряди-годи забігаєш до міністерства, то це б створило непогане враження. А в міністерстві ти міг би частенько спілкуватися з Ґавейном Робардзом, моїм наступником на посаді керівника служби аврорів. Долорес Амбридж казала мені, що ти мрієш стати аврором. Це було б дуже легко влаштувати…

Гаррі відчув, як у грудях закипає злість: то Долорес Амбридж і досі працює в міністерстві?

— Отже, по суті, — сказав Гаррі, мовби бажаючи з’ясувати деякі моменти, — ви хотіли б створити враження, що я працюю в міністерстві?

— Гаррі, усім було б значно легше, якби вони вважали, що ти міністерству активно помагаєш, — полегшено зітхнув Скрімджер, радий, що Гаррі так швидко усе збагнув. — Так званий «Обранець», розумієш… це дасть людям надію, відчуття, що діється щось важливе й небуденне…

— Але ж якщо я вряди-годи заскакуватиму в міністерство, — Гаррі й далі намагався говорити доброзичливим тоном, — то чи не здаватиметься, ніби я підтримую дії міністерства?

— Ну, — трохи насупився Скрімджер, — ну, так, частково, саме тому ми й хотіли б…