Константан, чуючи, що Максентій невиправний, більше ж — на гірше посягає і проти нього полки воїнські великим коштом збирає, встав і пішов на нього війною. Бачачи ж невелику воїнства свого силу, до того ж про чари погані Максентієві думаючи, почав сумніватися. Знав-бо, що Максентій багато крови людської задля волхвування пролив, багатьох хлопців, і дівчат, і вагітних жінок на жертву бісам зарізав, милостивими до себе роблячи суєтних богів своїх, на яких покладався. Бачив Константин, що з Максентієм велика була сила бісівська, — почав одному молитися Богові, що небом і землею володіє, Його ж християнський рід шанує, щоб дарував йому образ перемоги на ката. Ревно молився — і з'явився в полуднє образ хреста Господнього, зображений зорями: сяяв понад сонце, і написано було на ньому: "Цим перемагай". Бачили те і всі воїни, серед них же був Артемій Дукс (він пізніше від Юліяна мучений буде за Христа), і дивувалися, більшість же з них боятися почала: у поган образ хреста був знаменням нещастя і смерти, бо на хресті розбійників і злодіїв смертю карали. Боялися тому воїни, що війна їхня не буде щасливою, і цар Константин був у великому збентеженні. Вночі ж, коли спав, явився йому сам Христос Господь і знову показав знамення Чесного Хреста. І сказав йому: "Зроби подобу цього знамення і звели перед полками нести — і не лише Максентія, але і всіх ворогів своїх переможеш". Вставши ж, цар розповів боярам про видіння своє, прикликав майстерних золотарів і звелів їм зробити Чесний Хрест за образом того, що явився у знаменні: із золота, і бісеру, і каміння коштовного. Ще ж і всьому воїнству своєму звелів знамення хреста на всій зброї, на шоломах і щитах зобразити. Злочестивий же Максентій, довідавшись про Константиновий похід в Італію на Рим, з великою смілістю римських воїнів вивів і ополчився проти Великого Константина. Константин же звелів нести Чесний Хрест перед полками воїнів своїх. І коли зійшлися з Максентієм, тоді силою Чесного Хреста переможений був Максентій, і багато воїнів його потято було, і сам Максентій кинувся втікати, гнаний військом Константина-царя. І біг він мостом через ріку Тивер, його ж сам побудував, — розламався міст, Силою Божою, і потонув окаянний у ріці з воїнами своїми, як же давній фараон, і наповнилася ріка вершниками і кіньми зі зброєю. Великий же Константин з перемогою прийшов до Риму, і зустріли його всі люди з радістю великою чесно. Він же велику дяку возсилав Богові, що дав йому перемогу на ката силою Чесного і Животворного Хреста. На пам'ять же преславної тої перемоги поставив хрест посеред града Рима на високому стовпі кам'яному і написав на ньому: "Цим спасенним знаменням град цей від ярма катівського звільнено".