Місяця травня на 26-й день
Місяця травня на 26-й день
Місяця травня на 26-й деньПам'ять святого апостола Карпа, одного із сімдесятьох
Святий апостол Карпо, один із сімдесятьох апостолів, був послідовником і слугою святого апостола Павла, носив-бо його послання до апостолів, багато ж з ним подвизався у благовістуванні слова Христового, немало перетерпів напастей. Тоді поставив його Павло єпископом у Верії Тракійській. Потрудився проповіддю і на Криті, де ж і святого Діонисія Ареопагіта у дім свій прийняв, і Господа, який у видінні йому являвся, бачив, коли просив, щоб найшла кара на двох грішників, і чув, як Він казав: "Бий мене більше, готовий Я за спасення людське знову бути розіп'ятим". Свідчить же про цього святого Карпа святий Діонисій і таке: не починав той Пречистої і Животворної здійснювати Тайни, поки не бачив Божественного видіння, що являлося йому з неба. Коли ж був святителем у Верії, багатьох еллінів від ідолопоклоніння навернув до Христа Бога і юдеїв осоромив, навчив вірити, що Христос, якого вони розіп'яли, є правдивим Богом і Творцем усіх. Тоді від инших невірних юдеїв жорстоко і немилостиво вбитий був — передав душу свою в руки Господеві. Чесні ж його мощі вірні й богобоязливі мужі поклали в тому ж граді, і багато зцілення подавалося від них хворим на славу Христа, Бога нашого.
Видіння, яке було Карпові про двох грішників, можна прочитати в Діонисієвій повісті за 3-е жовтня. І тут читати можеш.
У той самий день страждання святого мученика Георгія Нового, який постраждав за царювання нечестивого Селіма
Блаженний Георгій був сином благочестивих батьків: батька на ім'я Йоан, одного з найперших вельмож града Средця, матері ж Марії — молитвою дарований батькам своїм. Вони-бо постарілися бездітні, як же давно Авраам і Сара, молилися ненастанно до Бога, і Пречистої Його Матері, і святого великомученика Георгія, що з Кападокії, у його церкву щодня приходили, і велику давали милостиню убогим, і просили, щоб розв'язалася неплідність їхня. І вислухав Господь молитви їхні, і дав їм на старість плід лона — хлопчика, його ж із радістю принесли в церкву святого великомученика Георгія, охрестили в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа і назвали його у святому хрещенні ім'ям Георгій. Вихований був хлопець у добрій настанові, і в страху Божому, і в книжному навчанні, у ньому ж швидко Божественного Письма навчився, однолітків своїх розумом перевершив. Досягнув же дорослого віку, подібний був красою і цнотою на давнього Иосифа. Володіли вже тоді болгарським краєм сарацини. І коли блаженний Георгій мав двадцять п'ять років від народження свого (відійшли вже до Господа батьки його), почали сарацини зваблювати його на своє нечестя, кажучи: "Георгію, покинь християнську віру і прийди до нашої віри, послухай посланця Божого Магомета і прийми наш закон". І почали на чесну голову святого класти тафію, яку вони, нечестиві, на головах носять і в молитовницю свою з нею входять. Заперечив їм святий, кажучи: "Не годиться нам, християнам, приймати звичаї нечестивих, і тафії на головах наших носити, і відвертатися від Христа, Бога істинного, Творця неба і землі, і відкидати хрещення святе. Кому ж я маю вірити: Магометові, який ані від Бога, ані від Божих пророків, ані від апостолів Його не є посланцем, але сатанинського полку виявився полководцем, має хоругви диявола. Ви й самі не знаєте, кому вірите, і збилися з істинного шляху". Так викрив їх святий Георгій, почав відкрито й голосно визнавати Христа, істинного Бога, Творця горішніх і долішніх, усього видимого й невидимого творіння. Плюнув їм в лице, безбожними їх назвавши, кинув тафію на землю і потоптав її ногами. Тоді сказав до себе: "О Георгію, чому стоїш, Христос тебе кличе". Нечестиві-бо гніву сповнилися, взяли святого і з наругою великою перед ігемона свого привели і почали на нього прискаржувати, кажучи: "Він нашу віру і закон ображає і безчестить". Ігемон же здивувався величині зросту його і красі лиця, почав ласкаво говорити до святого: "Якщо відречешся Ісуса Христа, якого ви називаєте Сином Божим, і покоришся велінню самодержця Селіма, і волю його чинитимеш, йому ж багато царств підкоряються, — то дари і честь від царя приймеш, будеш начальником воєвод у великому цьому граді Средці". Мученик же Христовий виразно ісповідав Господа свого перед численним людом, а сарацинську віру збезчестив і зневажив. Тоді кат люттю розпалився, звелів святого залізом бити нагого немилостиво — і мучили святого страждальця жорстоко, що й плоть його із залізом підносилася в повітря, кров же потоками текла з ран, проте святий ніяк не погоджувався підкоритися велінню царя їхнього. Тоді ігемон звелів розрізати його через ціле тіло ножами глибоко з голови до ніг і свічки палаючі в рани вкладати. І запалений був вогонь свічок, аж не було видно тіла мученикового через полум'я, і почало тіло його, наче віск, танути від вогню — страждалець же все доблесно терпів, прикликаючи та ісповідуючи ім'я Ісуса Христа.