Після цього звелів кат містом водити мученика, і в тимпани бити, і насміхатися, кажучи: "Не ображай посланця Божого Магомета і його передань про сарацинську віру не зневажай". Святий же молився до Христа Бога й учив сарацинів вірити в Христа. Тоді нечестиві запалили вогонь великий посеред града, хотівши спалити святого. І ведено було мученика Христового Георгія на місце, встановлене для спалення. Знеміг же від ран, впав на землю безголосий, лише устами ворушив, прикликаючи Господа живого, — вкинули його у вогонь — і так закінчив святий подвиг свого за Христа страждання. Вкинули ж нечестиві і псів багато у вогонь на тіло святого, аби мощів його не пізнали християни. Але Бог прославив угодника свого — раптом-бо найшла зверху хмара з дощем, і блискавкою, і громом страшним, і пролився дощ великий, погасив вогонь, і навіть запаху диму не було. А сарацини від чуда такого вельми настрашилися, розбіглися, дощ же той великий з громами лив до ночі. Коли настала ніч, на місці тому, де спалено було мученикове тіло, явилося над мощами світло велике і ціле те місце осяяло. Тоді протоєрей соборної святого великомученика Георгія кападокійської церкви пішов з християнами до суддів, наповнив грішми руки їхні і випросив у них, щоб змогли християни вільно взяти мученикові мощі і передати звичаєвому похованню. Судді не боронили, тому пішов протоєрей до митрополита Єремії і все про святого мученика сповістив. Митрополит же з великим старанням і вірою з усім священичим собором і з христолюбними людьми прийшов до мощів святого, псалми і пісні співаючи, зі свічками і кадилами. І, розгрібши попіл на тому місці, над яким світло явилося, знайшли чесні мощі святого мученика Георгія Нового, вогнем не ушкоджені. Псячі ж кості всі були порохом і попелом. І де вели мученика через град, і де капала кров його на землю, там вночі являлося світло, наче свічки палахкотіли, і бачили те всі вірні. Узяв митрополит мощі святого, поклав чесно в ковчезі у церкві святого великомученика Георгія, що в Кападокії. Там нового цього мученика Георгія святого мощі лежать і донині, багато, благодаттю Христовою, подають зцілень тим, хто з вірою приходить. Мучений же був святий і добропереможний новий страстотерпець Георгій, як же мовилося, у тому граді Средці болгарському, де і виховали батьки його. І закінчив подвиг у рік буття світу сім тисяч двадцять другий (від Воплочення ж Бога Слова у рік 1514-ий), місяця травня у 26-ий день. Володів усіма Господь наш Ісус Христос, Йому ж з Отцем і Святим Духом слава навіки. Амінь.