Муж чесний один з радників царських, на ім'я Варда, впав у недугу, що називалася карбункул, від неї ж утворилися йому на грудях великі й невиліковні рани — і страждав люто довгий час. Коли надійшов день пам'яті святого мученика Мокія, лікарі, які при ньому були, й инші домашні пішли до церкви мученикової на всенічну. Хворий же на ліжку лежав, сумував дуже через те, що не може йти до церкви на празник і поклонитися чудесному гробу преподобного Сампсона, який у тій мучениковій церкві був. Коли він через те сумував, явився один муж старий, кажучи: "Встань". Відповів хворий: "Як можу встати? Зовсім знеміг я тілом від важкої хвороби". Той же мовив: "Я тобі кажу: встань і йди до церкви Святого мученика Мокія, його ж свято сьогодні. І помолися біля гробу Сампсона святого". Те мовивши, невидимий став. Хворий же відчув у собі міць, почав потрохи з ліжка вставати й не чув болю своїх ран. Зняв з рани лікарську пов'язку і пластирі — побачив, що рани цілком погоїлися. Сповнився радости, одягнувся у святковий одяг і пішов до церкви. Побачили його всі, що виздоровів несподівано, здивувалися й прославили Бога.
Часто, якщо хто впадав у якусь недугу, просив нести себе до лікарні святого Сампсона і там за вірою своєю приймав здоров'я. В одного пресвітера, на ім'я Єфедим, раб Юрій хворий був на водянку — і відіслав його пан до лікарні святого Сампсона. Там декілька днів пробувши й полегшення не отримавши, повернувся раб до дому свого пана. Побачив його пан, почав гніватися на нього за невірство його і знову відіслав до лікарні — звелів попросити мира, що виточується з гробу чудотворця, й помаститися ним. Пішов раб, переночував там і зранку повернувся до пана здоровий. І розповів, як оздоровився. "Бачив, — казав, — цієї ночі у видінні сонному, як явився мені святий Сампсон, одною рукою торкнувся живота мого і сказав: "Іди звідси вже здоровий". Я ж, вставши, відчув себе цілий здоровим". На таку ж хворобу слабувала жінка служебника церковного Ірина. Вона у видінні сонному бачила святого Сампсона зі святими безсрібниками Козьмою і Даміяном, які до неї прийшли і торкнулися її — і від того видіння стала здорова.
Такі й більше діялися чуда і подавалися зцілення молитвами Сампсона преподобного, за що всі прославляли дивного у святих своїх Бога, Йому ж і від нас хай буде честь і слава, поклоніння і вдячнсть нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.