— ...І я пообіцяв керівникові фонду, що ти роздобудеш для нас цю інформацію, — закінчив сенатор.

Габріель відвернулася від своїх думок.

— Гаразд.

— Сподіваюся, ти й досі маєш доступ до свого джерела інформації?

Марджорі Тенч. Габріель аж скривилася від огиди. Вона ніколи не зможе відкрити сенаторові, що інформатор маніпулював нею.

— Гм... сподіваюся, що маю... — збрехала вона.

— Добре. Мені потрібна ця інформація. Просто зараз.

Слухаючи сенатора, Габріель збагнула, наскільки погано вона останнім часом розуміла його. Відтоді як вона почала придивлятися до кар’єри Седжвіка Секстона, значна частка його блиску для неї зблякла. Але сьогодні все повернулося знов. Перед лицем подій, здатних завдати його кампанії смертельного удару, він намагався організувати контратаку. І хоча саме вона, Габріель, вивела його на небезпечний шлях, він не збирався її карати. Натомість сенатор давав їй шанс реабілітувати себе.

І вона себе реабілітує.

За будь-яку ціну.

80

80

Вільям Пікерінг дивився з вікна свого офісу на світло фар далеких автомобілів, що рухалися автострадою Лісберг-Пайк. Стоячи отак сам, на вершині могутності, він часто подумки повертався до неї.

Незважаючи на всю мою владу... я все одно не зміг врятувати її.

Пікерінг думав про свою доньку, Діану.

Вона загинула в Червоному морі, виконуючи завдання на невеликому військово-морському судні супроводу. Вона вчилася на штурмана. Погожої днини це судно стояло на якорі в безпечній гавані, коли рибальська плоскодонка, напхана вибухівкою і керована двома терористами, поволі пройшла через гавань і вибухнула, вдарившись у корпус корабля. Діана Пікерінг і тринадцятеро молодих американських військовиків загинули.