— Міс Еш! — пролунав голос Кріса Гарпера. — Присягаюся, я дійсно нічого не знаю про привласнення грошей. Я чесна людина!
Серце Габріель тьохнуло. Зусиллям волі вона змусила себе не зупинитися. Байдуже знизавши плечима, вона кинула через плече:
— Одначе ви брехали на прес-конференції!
Тиша. Габріель, не зупиняючись, простувала коридором.
— Зачекайте! — скрикнув Гарпер. Він підстрибом наздогнав її і тепер ішов поряд, блідий немов крейда. — Уся ця історія щодо привласнення грошей... — знизивши голос, продовжував він, — думаю, я знаю, хто мене підставив.
Габріель зупинилася як укопана, боячись повірити власним вухам. І постаралася обернутися якомога повільніше і спокійніше.
— І ви збираєтеся переконати мене в тому, що вас хтось підставив?
Гарпер важко зітхнув.
— Присягаюся, що нічого не знаю про привласнення коштів. Але якщо проти мене існують якісь докази...
— Купа доказів.
Гарпер знову зітхнув.
— Отже, все це підлаштовано, щоб у разі потреби мене дискредитувати. Існує лише одна-єдина людина, яка могла це зробити.
— Хто?
Кріс Гарпер поглянув просто в очі Габріель Еш.
— Лоуренс Екстром ненавидить мене.
Габріель ошелешено витріщилася на інженера.
— Директор НАСА?
Гарпер похмуро кивнув.
— Це він змусив мене брехати на тій прес-конференції.