— Біле, — зітхнув Герні. — Твоє невдоволення тим, що НАСА доводиться організовувати спільні проекти з іншими країнами, є короткозорим. Принаймні хоч хтось має конструктивно співпрацювати з китайцями та росіянами. Мир на нашій планеті не стане результатом військової переваги. Його забезпечать ті, хто об’єднає зусилля всупереч розбіжностям між своїми урядами. Якщо спитати мене, то я скажу, що спільні польоти НАСА роблять для національної безпеки більше, аніж військовий супутник-шпигун вартістю мільярд доларів, забезпечуючи при цьому хоч якесь підґрунтя для тривалого миру в майбутньому.

Пікерінг відчув, що у його душі закипає гнів. Як сміє цей жалюгідний політик розмовляти зі мною таким принизливим тоном! Ідеалізм Герні добре годився для виступів перед телеглядачами, а в реальному світі через такий ідеалізм гинули люди.

— Біле, — втрутилася в розмову Марджорі Тенч, немов відчувши, що керівник військово-космічної розвідки ось-ось вибухне. — Ми знаємо, що у вас загинула донька. Знаємо, що для вас це особисте питання.

В її інтонації Пікерінг не почув нічого, окрім поблажливості.

— Але, будь ласка, пам’ятайте, — продовжила вона, — що зараз Білому дому доводиться стримувати потужний потік інвесторів, які хочуть, щоб ми відкрили космос для приватного сектору. Якщо ви хочете знати мою думку, то НАСА, попри всі свої помилки, завжди дружньо співпрацювала з розвідувальними організаціями. І ця співпраця забезпечила безліч значущих результатів.

Профільована тряска смуга на автостраді вивела Пікерінга із задуми. Незабаром з’їзд з основної магістралі. Наближаючись до нього, він побачив скривавленого оленя, що лежав на узбіччі, і на мить відчув якесь химерне вагання... але не зупинився.

Бо мав встигнути на зустріч.

96

96

Меморіал Франкліна Делано Рузвельта — один з найбільших меморіальних комплексів Сполучених Штатів. Там є парк, водоспади, скульптурна група, альтанки і басейн. Меморіал розділено на чотири галереї на відкритому повітрі: кожна — на честь одного з чотирьох президентських термінів Франкліна Рузвельта.

А за одну милю звідти вже чигав гелікоптер «Кайова Ворріор». Він висів над містом, пригасивши вогні. У місті, де було повно великих цабе та знімальних медіа-груп, гелікоптери в небі були таким же звичним явищем, як і птахи, що летять у вирій. Дельта-Один знав, що, доки він залишається за межами так званого «купола» — бульбашки захищеного повітряного простору над Білим домом, — він не привертатиме до себе уваги. Тим більше що вони тут ненадовго.