— Що таке, Роберте?
Він повернувся до неї, і на його обличчі відбилося благоговіння.
— А ти впевнена, що ми справді хочемо це зробити? Адже Пітер абсолютно чітко сказав, що...
— Роберте, якщо ти не бажаєш розшифровувати цей напис, у такому разі це зроблю я. — І Кетрін простягнула руку за олівцем.
Ленґдон побачив, що її не зупинити, і нарешті підкорився, знову зосередивши увагу на піраміді. Він ретельно наклав магічний квадрат на сітку з літерами і кожну літеру позначив цифрою. Потім створив нову сітку, розташувавши позначені цифрами масонські літери в новому порядку — у тій самій послідовності, як і в магічному квадраті Дюрера.
Коли Ленґдон закінчив, вони подивилися на результат.
Кетрін одразу ж засмутилася.
— Знову абракадабра.
Ленґдон довго мовчав.
— Кетрін, взагалі-то, це не абракадабра. Це — латина.
А в довгому темному коридорі старий сліпий дідок чимдуж шкутильгав до свого кабінету. Коли він нарешті дійшов і важко плюхнувся на стілець, його старі кістки відчули величезне полегшення та вдячність. Автовідповідач пищав. Старий натиснув на кнопку і прислухався.
— Це Ворен Беламі, — почувся приглушений шепіт його друга і брата-масона. — Боюся, що маємо тривожну новину...
Кетрін Соломон знову глянула на сітку з літерами, ще раз вдивляючись у текст. І тепер перед її очима спливло слово латиною.
Кетрін не вивчала латини, але вона знала це слово з древніх текстів івритом.