Сато натиснула на кнопку і повернулася до Беламі із самовдоволеною посмішкою.

— Що ж... здається, ви швидко втрачаєте свою корисність як джерело інформації.

РОЗДІЛ 75

РОЗДІЛ 75

Роберт Ленґдон неуважно дивився у вікно таксі, почуваючись надто змореним, щоб підганяти водія, який їхав дуже повільно. Поруч із ним мовчки сиділа Кетрін, пригнічена їхньою нездатністю виявити, чому ж ця піраміда була такою значущою. Вони ще раз проаналізували химерні події сьогоднішнього вечора, все, що знали про піраміду, про горішній камінь, але так і не збагнули, як ця піраміда взагалі могла бути дороговказом хоч до чого-небудь, не кажучи вже про древні таємниці?

Jeova Sanctus Unus? Ця таємниця криється в Цьому Порядку?

Таємничий співрозмовник пообіцяв їм відповіді на запитання, якщо вони зустрінуться з ним в обумовленому місці. Схованка в Римі, на північ від Тибру. Ленґдон знав, що «Новий Рим» батьків-засновників Сполучених Штатів колись давно перейменували на Вашинґтон, однак ознаки їхнього початкового задуму-мрії залишаються й досі: води Тибру так само течуть у річці Потомак; сенатори й досі збираються під куполом, що є копією купола собору Святого Петра, а Вулкан та Мінерва й досі наглядають за давно згаслим полум’ям у ротонді.

Відповіді, що їх шукали Кетрін та Ленґдон, чекали на них лише за кілька миль попереду. На північний захід по Массачусетс-авеню. Їхній пункт призначення і справді являв собою сховище, розташоване на північ від річечки Тибр-Крик. «Не завадило б водію швидкості додати», — подумав Ленґдон.

Раптом Кетрін підскочила на сидінні і випрямилася, неначе її осяяла здогадка.

— О Господи, Роберте! — Вона повернулася до нього, і її обличчя сполотніло. Якусь мить вона вагалася, а потім вигукнула: — Ми не туди їдемо!

— Ні, саме туди, — заперечив Ленґдон. — На північний захід по Массачу...

— Ні! Я хочу сказати, що ми їдемо не в те місце!

Ленґдон остовпів від здивування. Він уже пояснив Кетрін, яке саме місце мав на увазі їхній таємничий співрозмовник. Воно містить десять каменів з гори Синай, один — із самих небес, а також іще один — з образом лихого батька Люка. Лише одна будівля на землі відповідала цьому описові. І саме туди прямувало таксі.

— Кетрін, я впевнений, що правильно визначив місце.

— Ні! — вигукнула вона. — Нам більше не треба нікуди їхати. Я вже вирахувала і піраміду, і горішній камінь! Я знаю, що все це означає!