Светлый фон

Ленґдон та Кетрін обмінялися спантеличеними поглядами.

Настоятель поклав руки на піраміду так ніжно, неначе пестячи її.

— Ця мапа, як і древні таємниці, має декілька рівнів значення. Її істинний секрет і досі прихований від вас.

— Настоятелю Геловей, — мовив Ленґдон. — Ми ретельно вивчили кожен дюйм піраміди та горішнього каменя. Там більше немає на що дивитися.

— У їхньому теперішньому стані дійсно немає. Але предмети мають здатність змінюватися.

— Прошу?

— Професоре, наскільки вам відомо, перспектива, яку обіцяє ця піраміда, — у чудесній перетворювальній силі. Легенда твердить, що ця піраміда здатна змінювати свою форму, фізичні обриси, щоб розкрити свої секрети. Як і той знаменитий камінь, що віддав меч Екскалібур у руки короля Артура, масонська піраміда здатна трансформуватися — якщо захоче — і відкриє свої таємниці гідним.

Ленґдонові спало на думку, що старий просто вижив з розуму.

— Вибачте, пане. Я правильно зрозумів — ви стверджуєте, що ця піраміда може зазнати справжньої фізичної трансформації?

— Професоре, якщо я простягну руку і перетворю цю піраміду просто на ваших очах, ви повірите в те, що побачили?

Ленґдон не знав, що й сказати.

— Ну, тоді я просто не матиму іншого вибору.

— От і добре. Зараз я саме це і зроблю. — Старий знову витер хустиною рота. — Дозвольте нагадати вам, що колись, у давні часи, навіть найгеніальніші уми вважали, що земля плоска. Бо якби вона була круглою, як куля, тоді, гадали вони, океани просто повиливалися б. Уявіть собі, як би вони з вас глузували, якби ви заявили, що «земля не лише являє собою кулю, а ще й існує невидима загадкова сила, що притискає все до її поверхні»!

— Є різниця, — зауважив Ленґдон, — між силою тяжіння та здатністю перетворювати предмети дотиком руки.

— Та невже? Невже не можна уявити, що ми й досі живемо в ранньому Середньовіччі, і досі насміхаємося з припущення про існування «містичної» сили, яку ми не бачимо або не можемо збагнути? Якщо історія чогось нас навчила, то навчила саме того, що химерні ідеї, з яких ми сьогодні глузуємо, одного дня стають прописними істинами. Я заявляю, що можу трансформувати цю піраміду дотиком пальця, а ви вже записуєте мене в безумці. Я очікував більшого від історика. Бо історія повниться великими мислителями, котрі заявляли про одне й те саме... великими умами, котрі наполегливо твердили, що людина володіє містичними здібностями, яких ми ще не усвідомили.

Ленґдон знав — настоятель має рацію. Відомий вираз герметиків: «Невже ви не знаєте, що ви боги?» — був однією з опор, на яких покоїлися древні таємниці. Що угорі, те і внизу... Людина створена за Божою подобою... Апофеоз. Власна божественність людини, її прихований потенціал — ця тема постійно повторювалася в древніх текстах різних культур і віросповідань. Навіть Біблія вигукнула у Псалмі вісімдесят другому вірші шостому: «Ви боги, і сини ви Всевишнього всі!»