— Якби я його побачив, то це було б чудо.

РОЗДІЛ 88

РОЗДІЛ 88

Час збігає.

Нола Кей, аналітик відділу безпеки, і без того була заведена, а коли взялася за третю чашку кави, їй здалося, що в її тілі замість крові почав циркулювати електричний струм.

«Наразі від Сато жодної звістки».

Нарешті задзвонив телефон, і Нола аж стрибонула до нього.

— Відділ безпеки, — відповіла вона. — Нола слухає.

— Ноло, це Рік Парріш з системної безпеки.

Нола розчаровано опустила плечі. «Це не Сато».

— Привіт, Ріку. Чим можу допомогти?

— Хотів тебе підбадьорити — можливо, наш відділ незабаром матиме інформацію, над якою ти зараз працюєш.

Нола відставила чашку з кавою. «А звідки ти, в біса, знаєш, над чим я сьогодні працюю?»

— Вибач, просто ми зараз проводимо бета-тестування нашої нової програми безперервних покращень, — пояснив Парріш. — І вона постійно видає номер твоєї робочої станції.

Нарешті Нола збагнула, про що йшлося. Зараз ЦРУ випробовувало нову програму «співробітницької інтеграції», призначеної для того, щоб у режимі реального часу сповіщати різні відділи управління, якщо трапиться так, що вони оброблятимуть однакові або співвідносні масиви інформації. В добу терористичних небезпек, коли все залежало від швидкості реагування, запорукою відвернення катастрофи могло стати звичайне повідомлення з сусідньої кімнати від хлопця, що аналізує саме ту інформацію, яка тобі потрібна. Але стосовно Ноли ця нова програма скоріше виявилася завадою, аніж реальною допомогою. І вона охрестила це нововведення «програмою безперервних погіршень».

— А й дійсно, я забула, — сказала Нола. — Що у тебе є? — Вона була впевнена, що, окрім неї, ніхто в цій будівлі не знав про теперішню кризу, а тим паче — не працював над її усуненням. Єдиною комп’ютерною роботою, яку цієї ночі виконувала Нола, було історичне дослідження для Сато, що стосувалося езотеричних масонських тем. Однак Нола визнала за необхідне підіграти.

— Та так, нічого особливого, але... — відповів Парріш, — але увечері ми спіймали одного хакера, а програма постійних покращень наполягає, щоб я поділився з тобою цією інформацією.

— Спіймали хакера? — спитала Нола і відсьорбнула кави. — Цікаво. Ану розкажи.

— Десь годину тому, — пояснив Парріш, — ми вистежили хлопця на ім’я Зубіаніс, який намагався дістатися до файла з нашої внутрішньої бази даних. Цей тип запевняє, що виконував роботу на замовлення і уявлення не має, навіщо йому заплатили за доступ саме до цього файла. Запевняє, що й гадки не мав, що ця інформація зберігається на сервері ЦРУ