На відміну від Європи ринок авіаперевезень у країнах СНД розвивається повільніше (якщо розвивається взагалі…). Після колапсу Радянського Союзу чимало пілотів залишились без роботи, і саме їх, після перекваліфікації, наймають європейські авіаперевізники, що динамічно розвиваються. Хорошим прикладом є швейцарська компанія «CrossAir», половину лайнерів якої пілотують льотчики зі Східної Європи (Молдови, Білорусі й України).

Чи справді шофер, який не перший день працює на летовищі, міг переплутати смуги? Однозначно так! Загалом, продумуючи подробиці катастрофи літака «Аронов ААРОН 44», я осмислював послідовність розгортання подій під час двох реальних авіакатастроф: рейсу 006 компанії «Singapore Airlines» і рейсу 38 компанії «British Airways». 31 жовтня 2000 року о 23:17 пілот широкофюзеляжного «Boeing 747-400» переплутав смуги аеропорту Чанґ Кай-Шек (нині міжнародний аеропорт Таоюань на Тайвані) і почав розганятись по закритій на ремонт смузі, у кінці якої стояли будівельні машини та обладнання. У результаті зіткнення загинуло 83 зі 179 пасажирів і членів екіпажу сінгапурського авіалайнера. Причини катастрофи: груба помилка пілотів і погана видимість через тайфун, що насувався на Тайвань. Я справедливо розсудив: якщо досвідчений пілот, який вилітає зі знайомого аеропорту, примудрився з двох паралельних обрати неправильну смугу, то що казати про простого водія снігоочисника.

Друга катастрофа — 17 січня 2008 року на підльоті до аеропорту Хітроу, Лондон — відбулася через часткову відмову двигунів під час посадки. «Boeing 777-200» компанії «British Airways» не долетів до торця посадкової смуги, здійснивши аварійну посадку на поле перед летовищем, через падіння тяги двигунів на завершальному етапі польоту. На борту було 136 пасажирів і 16 членів екіпажу; на щастя, ніхто не загинув. Причиною аварії було утворення в паливних трубопроводах кристалів водяного льоду. Через турбулентність лід відокремився від стінок труб і закупорив теплообмінник, крізь який пальне надходило до двигуна.

Міжнародний аеропорт Париж-Північ і літак «Аронов ААРОН 44» вигадані. Напевно, ви знаєте, що у своїх романах я прагну надзвичайної, максимальної реалістичності. Я вважаю це однією з необхідних умов для того, щоб читач почав вірити в історію. У «Жорстокому небі» я відступив від правила: не хотілося описувати авіакатастрофу реального лайнера в реальному аеропорту. Втім, і аеропорт, і літак мають прототипи. Номінально прототипом «ААРОНа 44» можна вважати український літак «Антонов Ан-148», але — лише номінально. З конструктивної і технічної точок зору описаний у романі лайнер не має нічого спільного з «Ан-148». Змальовуючи «ААРОН 44», я користувався Керівництвом з експлуатації «Boeing 737-500» і — меншою мірою — «Airbus A318». Розташування злітних смуг і руліжних доріжок в аеропорті Париж-Північ відповідають одному з аеропортів Північної Америки; термінали й інші наземні будівлі вигадані мною і не мають прототипів у реальному житті.