Бог послав євреям, що голодували, манну з неба, але гроші беруться з більш прозаїчних джерел: банки, друзі, спадщина, родичі, які мають можливість допомогти. Таємничі гроші прийшли не з цих джерел. І вже точно, це не було допомогою родичів. У 2010 вся їхня рідня опинилася в такому самому жалюгідному становищі, як Том і Лінда. Тільки діти — це ж теж родичі, чи не так? Про це можна забути через те, що вони знаходяться так близько, але вони родичі. Про те, що гроші могли надходити від Тіни, смішно навіть думати. Їй тоді було всього дев’ять, та й не змогла б вона зберегти таку таємницю.

Але Піт… Піт — мовчун. Лінда згадує, як її мати сказала, коли Піту було п’ять рочків: «У цього рот на замку».

Тільки де тринадцятирічний хлопчик міг узяти такі гроші?

Під’їжджаючи до Дортон Міддл, щоб забрати доньку, Лінда думає: «Ми ніколи не ставили питань, ніколи по-справжньому не хотіли дізнатися правду, бо боялися. Цього не зрозуміє той, хто не пережив ті страшні місяці після нещасного випадку з Томом. І я не збираюся ні за що вибачатися. У нас були причини боятися. І чимало. Дві найбільші жили під нашим дахом і розраховували на нашу підтримку. Але зараз настав час дізнатися, хто кого підтримував. Якщо це був Піт, якщо Тіна дізналася й це її так розхвилювало, мені потрібно перестати боятися. Мені потрібно розплющити очі.

Мені потрібні відповіді».

18

18

Середина ранку.

Ходжес у суді й поводиться як тишко. Холлі б ним пишалася. На питання адвоката Бритоголового Бійця він відповідає чітко й лаконічно. Адвокат надає йому чимало приводів вплутатися в суперечку, і хоч, коли ще був детективом, Ходжес нерідко потрапляв на цей гачок, зараз він уміло уникає цих пасток.

Лінда Сауберс везе бліду, принишклу доньку додому, де дасть Тіні стакан імбирного елю, щоб заспокоївся шлунок, після чого вкладе спати. Вона нарешті готова запитати в Тіни, що їй відомо про таємничі гроші, але тільки після того, як дівчинці стане краще. Удень часу буде достатньо, і треба буде залучити до розмови Піта, коли він прийде додому зі школи. Вони будуть утрьох, і, напевно, так навіть краще. Том із групою клієнтів оглядають офісну будівлю, нещодавно залишену Ай-Бі-Ем, за п’ятдесят миль на північ від міста, і повернеться не раніше сьомої. Навіть пізніше, якщо на зворотному шляху вони де-небудь зупиняться пообідати.

У Піта третій урок, фізика, і хоч очі його спрямовані на містера Нортона, який співає солов’єм про бозон Хіггса і Великий адронний колайдер ЦЕРН у Швейцарії, думки за цими очима все ж ближче до будинку. Він укотре прокручує в голові сценарій майбутньої ​​зустрічі вдень і нагадує собі, що наявність сценарію зовсім не означає, що Халлідей буде йому слідувати. Халлідей уже давно займається своєю справою, і велику частину цього часу, імовірно, грає із законом у кота-мишки. Піт ще всього-на-всього підліток, і забувати про це не можна в жодному разі. Він має поводитися надзвичайно обережно і враховувати свою недосвідченість. Він повинен думати перед тим, як щось говорити, щоразу.