Простягаю руку, притримую двері.

— Привіт, Ейлін.

Вона забігає, сміється, цілує мене в щоку.

— Давно не бачилися.

— Надто давно.

— Добре виглядаєш, Шейне.

— Ти теж, Ейлін.

— Чула, тобі коліно замінили. Усе гаразд?

Я відмахуюсь від її тривоги. Ми обоє посміхаємося. Хороший день.

— Як твої діти? — питаю.

— Чудово. Я тобі казала, що Міссі викладає у Вассарі?

— Вона завжди була розумницею. Така, як мати.

Ейлін кладе долоню мені на передпліччя й там залишає. Ми обоє досі самотні, хоча в нас і був свій момент, дуже давно. Годі про це. Далі ми їдемо мовчки.

Ви всі бачили відео з прихованої камери, яку Майя поставила на камін у Фернвуді. Такі відео називають «вірусними», тож я просто розповім вам решту з того, що знаю сам.

Тієї ночі, коли Майя переконала мене наглянути за Гектором та Ізабеллою, вона подзвонила комусь, хто працював на «Дзвін Корі». Я так і не дізнався імені цієї людини. Ніхто його не знав. Вони влаштували онлайн-трансляцію через ту приховану камеру. Якщо коротко — весь світ побачив, що тієї ночі відбувалось у домі Буркеттів. Прямий ефір. «Дзвін Корі» вже тоді був доволі вагомим (у ті часи подібна прозорість тільки з’явилася), але після тієї ночі цей веб-сайт став одним із найпопулярніших у мережі. Звісно, я мав на них зуб за публікацію відео з нашої місії. Та, зрештою, Корі Рудзинські використав публічність, отриману тоді завдяки Майї, для чимало хорошого. Перелякані, поранені, безсилі люди, які боялися сказати правду, раптом здобули сміливість вийти вперед. Корумповані уряди та бізнеси було повалено.

Зрештою, у цьому і була Майїна ідея — показати всьому світу правду в режимі реального часу. Просто ніхто не чекав на таке закінчення.

На вбивство просто у всіх на очах.

Двері ліфту відчиняються.

— Після тебе, — кажу я Ейлін.

— Дякую, Шейне.