— Ендрю стрибнув. Це було самогубство.

— Так.

— І Джо це бачив. Так він мені сказав.

— Звісно ж.

— Тільки от усе сталося не так. Джо та Ендрю піднялися на ту палубу о першій ночі.

— Саме так.

— Але про зникнення Ендрю заговорили лише наступного ранку, — Майя схилила голову. — Якщо Джо бачив, як стрибнув його брат, чому ж він не підняв тривогу тієї ж миті?

Очі Джудіт розширилися, наче її вдарили в живіт. Тепер Майя зрозуміла. Джудіт теж усе це заперечувала. Вона знала, але не розуміла. Дивовижно, як ми вміємо обманювати себе, коли правда настільки очевидна.

Джудіт упала на коліна.

— Мамо? — спитав Ніл.

Джудіт завила, наче поранена тварина.

— Цього не може бути.

— Це правда, — сказала, підводячись, Майя. — Джо вбив Тео Мора. Він убив Ендрю. Він убив Клер. Він убив Тома Дуґласса. Скількох ще людей він убив, Джудіт? Він розтрощив хлопцю голову биткою у восьмому класі. Він намагався через дівчину спалити іншого хлопця живцем у старших класах. Джозеф-старший це бачив. Саме тому він віддав контроль над компанією Нілу.

Джудіт усе трусила головою.

— Ви виховували, захищали й доглядали вбивцю.

— А ти вийшла за нього заміж.

Майя кивнула.

— Вийшла.

— Ти справді гадаєш, що він міг тебе дурити?

— Я не гадаю. Я це знаю.